Ознакомьтесь с нашей политикой обработки персональных данных
  • ↓
  • ↑
  • ⇑
 
23:45 

безбожно флешмоблю.

закон танго
врятуйте мене


ви мені відмічаєтесь в коментах, а я вам пишу 5 фактів про мою казку, пов"язаних з цим словом.
від Soviz мені дісталося "дракон"

1. зіланткон. на який поїхалось 1 раз, і мабуть саме вчасно.. щоб понять, що більше не їздить. не тому що погано. просто на мене вистачило) звідти приїхав красивий дракончик-брошка, який в кінці цього року щасливо передарився.

2. ну я народилася в рік дракона. але цьому ніколи не дуже, бо коло мене було таких зо осіб у класі, а тепер десяток в інституті) нічого дивовижного. все добре

3. одну людину звати ttydragon. і це важливіше, ніж я можу зрозуміти, навіть якщо думатиму навмисне.
з Ним треба найбільш обережно, а я дурненька за визначенням.
л.

на щастя, ми ніколи не просікаєм, коли починаються дуже потрібні штуки

4. "и янтарные очи дракона отражают кусок хрусталя" (с) слухалось на два вуха разом із Клоєю в оперному у коридорі перед заходом до залу, і безпосередньо в процесі. суттєво сприяло зближенню)
ня

5. оооо. абетка малковича.

Сів дракончик на балкончик
випив чаю, з"їв вазончик.
Ми дракона не злякались,
тільки дзвінко засміялись:
"Ой заходь мерщій до нас
на драконський ананас!"

я тепер всім дарую абетки. ) крута книжка. з картинками. "абабагаламага")) - молодці.



ось так


виявилося. багато з драконом
а перше я розгубилася

22:19 

таке

закон танго
вішлист. а саме - вішлисточок)

1. така штука. мені тре гарнітура до мотороли це 116, і я її ніколи см не куплю... бо не знаю шо це таке)

2. а я дуже хо собі свого бродського. якби збірник "Конец прекрасной эпохи", то взагалі би ідеально. це видавництво - Азбука Классика. оці маленькі

3. і хо свою Ахматову. збірник. важливо щоб там було те, що пізнє, що не нестільки м"яке.

4. і взагалі щось книжки. але так трох, бо нема ж куди ставить)


5. хочу яскраві рукавички)) ну може такі не зовсім дитячі, але майже,. не смійтесь) я просто за шкарпетками ходила, а там стіки рукавичок класних, ух.

6. ну всякі блистявки, але найбільше - сережки, а найбільше - глючні і глоюкуваті... ну як завжди

7. а взагалі - мабуть не треба статуетків і поличних штучок, бо мені вже нема куди... і доводиться роздавати, он всі бачили))


8. а насправді - коли хтось побачить щось, і чьотко зрозуміє, що воно на мене схоже клик на рельсу - то несіть і все таке. бо цей підхід правильний)
ня . всіх лю і взагалі))

23:38 

Увага!

закон танго
Люди, я всіх дуже перепрошую.
На Новий Рік мене у Лунг не буде.
у мене особисті обставини. (
я з великим задоволенням прийду першого чи другого чи коли
і сподіваюсь із вами всіма поспілкуюсь
отакі справи

соррі ще раз всім. няв

00:00 

Новий рік. варіант перший

закон танго
да я жахливо самоіронічна
чи можна з цим боротися)
ня
Верва ну и чего взять
Такой себе барышень, ну как известно

колеблющийся между фазами
- крашеной в малиновый блондинки
- злобным ботаном (ненене, не ЗВшным), ботающим скандинавистику
то есть все знают эту специфику - стоит спросить что-то профильное, и очаровательная симпатишная барышня начинает грозно вещать некую лекцию с десятком ссылок. при этом расписывая схемы на салфетках

какбы пишет тексты, но предельно самоиронична

да. а еще есть национальная идея. больное место. да к тому же умноженное на гуманитарное образование. к вопросу нац. идеи быть обьективной категорически отказывается. спорить без толку, и все уж езабили и переводят разговор на птиц


ходит с помощью написания/прочитания текстов. а что происходит при их редактировании или прочей правке - описать сложно. особенно если сидится над текстом с автором.
ПРичем тексты - от монографии по древним культурам до очерков на тех же салфетках или открыточках

так можно было пошутить - мне было лень учить эпоху, и я туда пошел
но это - жеманство и кокетство


поток речи неограничен, хотя есть успешные попытки его структуризации

няв
и
ня


очень расхлябанное существо

"все говорят, что мы вместе, но многие не знают, в каком" (с)


десь таке
от перечитаю полаюсь виправлю все зроблю. ня

@музыка: жжж

@настроение: "заверните его в одеяло, он там будет жить"

23:40 

ооо да я припьорся

закон танго
И меня осалили новогодним флешмобом "15 желаний на НГ + 9 новых жертв" .


і тому я буду писати. Дякую тобі, Монохроме))

"щось люди з частиною хром мають для тебе значення" (віра)
да


отже. новий рік. ну гаразд.

1. загубити голову
2. десь далеко поїхати
3. поставити "Двері", ну останні
4. доботать іспанську
5. писати тексти
6. ну може навіть пафосно влаштуватись десь в журнал оглядачем літературним
7. вивчити польську до художнього рівня читання
8. щоб близьким було добре
9. здоров"я всім і собі тоже
10. ходить на базар по неділях
11. побілити нарешті хату і взагал інормально потусить у селі
12. бути з тобою. "поки ти не закінчиш, поки я не закінчу, а там ми щось придумаєм"

13. рулить і жечь
14. навчитися бути спокійною
15. море і небо

мур
"учіте матчасть"

о. тепер я - володар барахла.
о. і да


пороздавати непотрібне барахло
мур

""киць ти мені важливий. ти мені світиш, ти мені світишся"
я поряд з тобою порядна людина
да
тре писати новорічний текст
да

хто це хай ше напише? ну коли захочте, мр

Герда

=*Аленка*=
- я була б рада. якщо це зручно чіплятись до тебе з флешмобами. і Альон. я тебе так читаю... дууже. притому що ми зовсім близько не спілкуємось, але менц воно десь як "школа бойца" и камин к тому же. вот. к слову....
But who to fuck am I to dare to accept?
Danaella
Slider88
soviz тіки ти сов уже мабуть пишеш))
ttydragon - дада ми скорчим рожу) мр
Yui Hongo )))
Клоя - доо чувааг

вот

@музыка: світло я світ

@настроение: пишемо а ми спимо

00:27 

бігаєм-стрибаєм

закон танго
книги люди
культзабіг


все через кілька днів
ніц не готово

замогильну кількість всього непогано б вивчити і прочитати
вже піднакопився список висючого в плані філфаківського

при цьому розвинулась ще функція - о, а це варто би почитать чисто для себе

попри кпк, знов купа паперових книжок
специфіка

оформився новий тост і концепт
- за профдеформацію)


я знов встигаю так собі
але я переконана
все добре і все рулить

о, і в мене в голові почали зрушуватись концепти, які жили там ще зі школи


дивилась сьодні сюжет про пам"ятник голодомору в Дніпрі
так от. з Г. роблять міф

це дуже погано, коли історія народу базується на міфах про жертовність. на подібних міфах.

що ми самі нещасні? пардон. а чого це нам додає? що ми від цього, кращі за інших? про мене - не схоже.

"Власне моя історія - це історія без брому. Винниченко писав, що українську історію неможливо читати без брому. Я маю на це дуже просту відповідь: насправді українська історія читається нормально. Вона є нормальною історією - не гіршою і не ліпшою. Вона має свої особливості, але вона не є унікальною. Її можна спокійно читати. спокійно вивчати і знати. Бо, як мені здається, наш "бромізм" є виявом комплексу меншовартості. Ніби ми є трохи меншовартісними через свою особливо тяжку історію. Але ж ми не маємо потреби ні відчувати себе меншовартісними, ні покликатися на свою історію як на певне виправдання цього. Бо у нас цілком нормальна історія, і ми є цілком нормальними людьми.
Той, хто займається історією трошки ширше, знає не тільки українську історію, але й білоруську.російську, єврейську, польську, бачить, що у кожній цій історіографії є та сама тенденція. Кожен з тих національних напрямків переконаний, що його історія найтрагічніша. Ми вже часом так жартуємо, що серед істориків Центральної Європи є таке змагання - у кого трагічніша історія, хто собі краще зідре волосся на голові і скаже, що от ми страждали так, як ніхто більше не страждав"
Ярослав Грицак

так от. я вважаю десь так, приблизно
а не "знижки інвалідам та громадянам похилого віку"
ок?

перепрошую за задовгу цитату

@музыка: нац. меншини

@настроение: мислимо

23:19 

учите матчасть

закон танго
я всегда говорила, что мне не хватает именно такого образования.

Всему свое время, и время всякой вещи под небом:

время рождаться, и время умирать; время насаждать, и время вырывать посаженное;
время убивать, и время врачевать; время разрушать, и время строить;
время плакать, и время смеяться; время сетовать, и время плясать;

время разбрасывать камни, и время собирать камни;

время обнимать, и время уклоняться от объятий;
время искать, и время терять; время сберегать, и время бросать;
время раздирать, и время сшивать; время молчать, и время говорить;
время любить, и время ненавидеть; время войне, и время миру.


И если какой человек ест и пьет, и видит доброе во всяком труде своем, то это – дар Божий.

книга Екклезиаст

@музыка: нан

@настроение: все уже будет

20:52 

купеческая дочь

закон танго
ця штука писалася сьогодні вночі у потязі після кордону

чай с сахаром
шоколадный торт

учебник испанского 16я страница
а за окном дореволюционный вокзал


а мне между всем этим так хорошо и светло что дальше некуда

спасибо игра
спасибо постфактум

монохром -ты - все)
ага
с утра и до обеда




спасибо несбывшаяся сказка
до какой же степени это светло
)
я светлый шарик

какой чудесный мир.


мур.
мир
да



матчасть
закон Божий
лю

@музыка: збудеться

@настроение: прошу тебе Боже

08:21 

)))) за міжгалактичне блядство!

закон танго
звіт з нар шаадди)


Найпристойнішою в нашому борделі річчю була сцена
це було єдине, що не розвалювалось
і що використовувалось
найчастіше)

а ще у борделі найпотрібніша річ - це здоровенні мужики. щоб строяк робити. ага, і ще б непогано, щоб вони на нього заїхали
зате тепер я вмію тягнути стіни і тенти
да, я крутий

з пафосним рольовим відіграшем в локації не склалося
тому вдень я тусив на задньому дворі кав"ярні Каффа
і мінорно зафарбовувався у рожевий колір
а під вечір переміщався в локацію


мегареспект Заї, яка витягла мене танцювати в перший вечір)
і взагалі

мегареспект квесту з ногайською принцесою, я по ньому побігала...

я добре натанцювалася

я ходила у фіолетових панчохах і короткій спідниці
я думаю що всіх кого могла зарулила
і мені казали, що народ під сценою вмирав
ось так


велике й товсте НЯ
всім любим москвичам

новообретенным Зае, Антику и Ангелу. И Гесту

спасибо всем тем, кто меня поддержал, и не дал растечься соплямилюди это много и светло
да. вот


Монохром. ты рулишь. ты мое все)))
последние два дня были сказкой
и разговоры с утра и до обеда. о литературе)))
монохром, ты прекрасен

и девчонки, спасибо. у нас получился Бабкон
у меня получился ДР. благодаря вам
мур спасибо

игра под вопросом
Но путешествие удалось.
лю
муры. мур


и я таки заимел свою счастливую подвижку мозгов, да.
я за ней и ездил))

и несбывшееся счастье, которое дает все.

@музыка: хау ду ю ду, миссис Джейн?

@настроение: приехали. но все же - ящик пива и всех обратно

08:05 

вдома

закон танго
ну все.
я приїхала.

18:20 

)))

закон танго
от у мене і ДР
я в москві у монохрома, і сьодні була фотосесія Лунга і нас усіх по грі
з гри я вернувся живий і бе-ме нормальний
ось так

а ДР відобразився фруктовим салатом і тортом


думаю, все нормально. жити можна

трохи нуджуся, але це таке

мур вам всім
вже скоро додому


няв



і за вчора

вітаю всіх зі святом , з днем України)))

всім нам - слава.

@музыка: кат

@настроение: фу я задовбався

19:26 

Уехал. буду с ветром

закон танго
и мешком с котом
и плюшками

Наша дорогая Оля, зелтрон Делия (можно Ди)
уехала на Нар Шадаа - Луна контрабандистов
в Подмосковье

Ммм... танцовщицей
ммм... в клуб "Золотая Сфера"
в хаттском квартале


философски рассуждаю о том, что нашила маловато блесточек

буду шариться по полигону в каблуках


сам фигею, прусь и вообще

ай лайк зет стафф


всех люблю
и обещаю вернуться

бу в мск 19го, а также 25 и 26го августа

всех желающих - велкам

ругайте меня с 21 по 24е

всех люблю

поехал

@музыка: мы везем с собой КОТА

@настроение: ух ты.

22:47 

цитата до теми чи нє

закон танго
цитата банальна і всі її знають


але це привід пригадати спосіб вирішення питань

і спосіб життя. вот


Маша

Подходит к краю крыши
И машет с крыши, -
Слышу: "Гудбай, май бэби!"
И отрывает тело,
И расправляет крылья,
И улетает в небо.

Маша летит по небу,
Каркает – птица птицей,
Храбрых безумству вторя.
Тут налетает как бы ветер
И как бы нашу Машу
Бросает в море.


Бьётся в испуге сердце –
Между хвостом и клювом,
Между собой и долгом,
Между "нельзя" и "надо".


Маша роняет в море
Руки, и ноги тоже,
И остальное тело.
Дело уже не столько даже
В какой-то Маше,
Дело в самом примере.

Море – всего лишь символ,
Маша – всего лишь образ,
Важно понять всё это,
И позабыть сейчас же.


Маша плывёт – а как же?
Плещется – рыба рыбой,
Смотрится – дура дурой!
Машу не жрут акулы,
Машу попробуй скушать,
Маша уже на суше.




Маша находит руки
И приставляет ноги,
Ноги встают и ходят!
Но не одни, конечно, ходят,
А вместе с Машей,
Машу выводят
Прямо к родному дому,
К жёлтым, как сажа, стенам,
К окнам в железных шторах
И к простыням в горошек.

Машу встречает самый
Главный по сну и мозгу,
Строгий и лысый очень.
Он назначает Маше
Клизму, укол и кашу.
И пересадку почек.


Маша не любит почки

И презирает клизму,

И ненавидит кашу,

И обожает крыши.


Маша

Подходит к краю крыши

И машет с крыши,

И расправляет крылья,

И улетает в небо,
Маша немного crazy,
С каждым случиться может,
Может и не случиться,
Важно учиться плавать
Кролем, и даже брасом,
Брасом, конечно, лучше,
Если не можешь кролем,
Полем и лесом тоже,
Боже, какая лажа!..

вот!

@музыка: тема, да?

@настроение: і я кажу, ого... яка тут криша!

21:09 

сталося. у меня "оновлення"

закон танго
Люди. я отримала те, про що мріяла з 8 класу.
я мінялася, мрія лишалася. час від часу я починала думати, що я її переросла :)
але правда мене виправляла...
про це в ті чи інші часи чули практично всі...



Я купила камуфляжний кітель

тобто в процесі пошуку я вже дізналася, що воно кітель, а сорочка - це тонше і без кишень, я саме Це все життя називала сорочкою :)

він оливковий. він мені рівно по розміру...
він навіть трохи нагадує офіційний піджак, щось таке
він дуже акуратний такий

I love it.

все.


Ага, у процесі примірки іншої моделі: ой, щось воно мені велике.... - дівчино, це найменший розмір. да.

і ще. я Ніколи, просто ніколи в житті не почувалася більшою блондинкою, ніж у "Мілітаристі"
там просто купа цих всіх штук. ходять дядьки і цікавляться типом тканини.
а мені треба щоб пасувало, щоб добре сиділо... і оон цей. бо мені колір подобається

ви що люди.
це був приход


П.С. і окреме спасибі Інду, який мені на Відьмі позичив свою рубашку (чи блін що то було....)
це зіграло ключову роль, бо я таки вирішила, що така річ мені в гардеробі потрібна.
ги. буду носить кругом.


воно дууже гарне.
ня.

вот.



пост, присвячений моєму кітелю. це ж треба....



от. люди. чим дівчата заморочуються зазвичай....


а я прикидом на ЗВ і кітелем. і квитками,да..

да. і ще я купила тканину на лоохі пончо. 4 метри. називається жовто-фіолетова. але це не передає всю її
одним словом, далі буде


да. мені не завше є чим похвалитись у системі цінностей стандарту.
я не "верная супруга и добродетельная мать"
не маю супер-пупер-мега роботи, ще й незадоволена своєю.
і взагалі роблю щось не те, що було би прийнято

але я думаю про ЗВ і гори.
і про інші баагато проектів
і про щезника

і про телефонні розмови, треба дещо докуметувати

і про те, що "з цього можна було зробити кілька оповідань" (с)

я щаслива.
я подобаюсь собі. більше - мені подобається моє буття і його форми
так. я ріллі інджой


все буде.

все вже є.

вот в чому фішка


...буду тіні ловити, от


всіх люблю...
про мене - я знайшлася



кому що - пардон за довготу й ліризм

@музыка: брриньь. трембіта

@настроение: буде. що таке трепета, снилось слово, з герасимюка

21:47 

мавка польова (з миру по нитці)

закон танго
Автор - ttydragon. Хром. ну ти скарб. ну ти багатозамінний скарб. ну ти знаєш. особливо коли засікаєш так, що я не бачу, що ти фотаєш.
ня.
я буду ще :)

Величезна подяка панні Дарині, що організувала мені спідничний антураж. без нього нічого б не було
вот.
прошу паньство до гілляки








21:39 

типу відгук з Шешор

закон танго
зна... 50 тисяч це багато.
зна... там така природа, що ти її бачиш - і тобі вже без фесту гарно.
зна... ця музика не завше була до фольку, але вона вставила.

я бачила багато прапорів "Слава Україні!"
...я зустріла там львівських толкінутих йольфів з гри.

Ми. вечором сиділи в гостях у львівського Пласту. вони співали українське, та ще й таке, що я половини не чула ніколи. за вечір жодного російського слова. і не з того понту, що мовний режим - а для них це нормально. я знаю, що це люди, і не варто їх ідеалізувати.
але перше, що я сказала, коли ми вийшли: ти бачиш цих людей. я все життя мріяла бути як вони.
це так - не знаю як - коли зустрічаєшся на стежці з втіленою своєю мрією...


а. і ще... я б не здивувалась зовсім, аби зустріла там в полі чи лісі святого. він би підійшов і привітався. і я би спитала, ще чого треба знати до молитов.


там село. і городи. на них росте укропчик, картопля і гарбузи, вони жовтим цвітуть
там була тьотя-завклубом, яка продала нам молока, а в процесі я з нею поговорила на тему, ага, треба робить, коли рук не докласти, то нічого не зробиться.

і сталася з мене повноцінна приходна істерика. бо я відчула - воно гнайбільш справжнє. найбільш з усього, що зі мною коли-небудь було.
укропчик. городик. небо.
оцей, автентичний світ.
я ще не знаю, як воно вийде.
але вже знаю саму правду.
вот.
буде.
вот.

а в річці вода тепла і жива, і мені так байдуже чи вона чиста... в крані щось геть інше тече, я вам кажу.
у мене сумка. у мене сережки.


у мене сусід по намету, який очолить топ усіх моїх сусідів по намету - з ним ваще не було проблем. дуже було зручно. ну ти знаєш.
спав я дуже по-фестивальному. 3 години... 3,5 години... і зовсім не спав.
а коли зовсім не спав - виліз о 5 з намету (ага, підйом о 6й) і радісно вмився на схід сонця приблизно.


я здійснив акцію "уїдь з Вінниці на чому хочеш", і прийшов з бегом на роботу. але то вже таке.
ага, і ще мене на праці пнули, і я написала статтю. і мене знову пнули. але вона висить. няк.

це було фест і щось трохи інше.
це було.
по-всякому. але щось точно змінилось. няв. всіх. лю. такі справи.
все буде. я вам сказала.

@музыка: всьо

@настроение: фан. і ластівки літають із віршів

21:21 

Малкович знову

закон танго
я всім розказувала, був такий переспів Малковичем Человека рассеянного - "Чоловік роззява, ліві двері справа"
так от. він в неті є.
цілую всіх з радощів...



Отакий роззява

І. Малкович за С. Маршаком.
Переспів з російської.

Жив собі роззява, ліві двері справа...
З ранку він хутенько встав, піджака вдягати став,
Шусть руками в рукави - з'ясувалось, то штани.
Отакий роззява, ліві двері справа.

Вбрав сорочку він, однак, всі кричать йому: "Не так!",
Одягнув пальто, проте, знов кричать йому: "Не те!"
Отакий роззява, ліві двері справа.

Поспішаючи в дорогу рукавичку взув на ногу,
Ну а замість капелюха натягнув відро на вуха.
Отакий роззява, ліві двері справа.

Трамваєм тридцять третім він їхав на вокзал,
І двері відчинивши, до водія сказав:
"Шановний трампарампарам, я щось хотів сказати вам,
Я сів не в той ай-яй трамзал негайно треба на вокзай!"
Водій перелякався і на вокзал подався.
Отакий роззява, ліві двері справа.

Ось біжить він до кав'ярні, щоб квитки купити гарні,
Далі гляньте на роззяву, мчить купляти в касу каву.
Вибіг він аж на перон, там стояв один вагон.

Пан роззява в нього вліз, сім валіз туди заніс,
Примостився під вікном, тай заснув солодким сном.
З ранку - гульк! "Егей!" - гукає - Що за станція питає,
Чемний голос відповів: "То є славне місто Львів".

Ще поспав, аж сходить сонце, знов поглянув у віконце,
Бачить, знов стоїть вокзал, здивувався і сказав:
"Що за місто це, Боляхів, Коломия чи Батяхів?"
Чемний голос відповів: "То є славне місто Львів".

Ще собі поспав з годинку, знов поглянув на зупинку,
Бачить, знов стоїть вокзал, здивувався і сказав:
"Що за станція цікава, Київ, Зміїв чи Полтава?"
Чемний голос відповів: "То є славне місто Львів".

Тут він крикнув: "Що за жарти? Жартувати так не варто.
Вчора я у Львові сів, а приїхав знову в Львів?.."
Отакий роззява, ліві двері справа.

@музыка: дзвіночки скляні

@настроение: матчасть і сонце за вікном... і що за радість...

20:23 

ну что. ведьма!

закон танго
оно сбылось оно было прекрасным.
из внутреннего радио впечатлений: я больше не хочу фаерить - пересмотрелась. и я все больше начинаю полагать, что бонг в лесу нужнее, чем гитара.

и еще глобально. я почувствовала себя взрослым человеком. который принимает решения и отвечает за поступки - тут всем можна смеяться.


Иду я с рюкзаком домой, да, меня впервые в жизни подбросил дальнобойщик, Ужгород-Москва, жена венгерка...
иду домой. смотрю людям в лица и улыбаюсь. непроизвольно. в самый первый момент. я три дня жила: люди вокруг меня - наши игроки, им можно/нужно помочь, подсказать, выручить или просто улыбнуться и помахать ручкой...

еще некоторое время в городе не было разделения на своих и чужих. все свои, наши. наши игроки. вот. это было круто.

А Вообще, когда я ехала на Ведьму, я очень боялась. Боялась, что я не справлюсь, запутаюсь, что меня не будут слушаться там и обхамят...

Экзаменация медиков началась с полигонной маршрутки. я там встретила барышню-знахарку, и мы с ней пообщались про зелья и общие вопросы. я потихоньку перестала бояться.

Приехали. Ждем Совку. Экзаменируем медиков. опа... а меня тоже могут испугаться. надо тише.
дальше дивные сцены вовремя получения паспортов: а дайте я вас заболею! ну потяните бумажечку...


больные готовы, знахари готовы. вау.

ОТДЕЛЬНОЕ спасибо всем медикам, которые проходили у меня экзамен... ребят, спасибо большое за адекватность поведения и человечность. никто из них не требовал "мир, и желательно весь", а также коньки в придачу. Они мочили в чайной заварке принтерные листы и обещали задрапировать коробочки от кремов...

до вечера я стремалась и ждала, тчо меня кто-то похвалит и направит. но с потемнением мне пришла в голову светлая мысль: а фигли? которая не покидала меня до конца полигона.

...посижу в лагере, посижу... сьем что-то... Пойду ка я в город, кого-то заболею.
Медиков своих я узнавала в лицо, и с окриком - стой - уточняла у них, чего бы им еще выписать. ЕЩЕ одно спасибо - народ не пытася жульничать и выдрать сразу 10 сертифов...
народ меня кормил, поил и развлекал :))) по ходу...

в общем, по городу я бегала меньше сюжетников, но все равно прилично. а знаете почему? ну да, сидеть на месте скучно. а еще - у нас же в мастерском лагере стояла густая "лексически маркированная лексика", спасибо нашим моперам. не. они милые. очень. но это так вдохновляет...

на самом деле вам ребят респект - до конца игры я стала различать вас по лицам. личностям. а вы снимали с огня котел, когда я просила :) а еще ваша работа по-хорошему была оч. тяжелой, потяжелее моей может :))


И ребят Товарищи МГ. спаибо вам большое что позвали меня работать. на фоне вас, сюжетники, я часто чувствовала себя прохлаждающейся птицей - ну эт такое... и посему вовремя старалась помочь чаем или кофе :) это часто уместно. впроцессе наблюдения за вами у меня вызрело уверенное желание таки вступить в этот дурдом - дай-то Бог, чтоб получилось.
И ЕЩЕ - спасибо вам большое, что со мной никто не возился, не вытирал сопли и не переспрашивал. это дало возможность перестать някать и бояться, а вместо этого работать.
это правильно.

тов. игротехи - у вас была ух какая ответственная работа. и вы мне каждый раз казались такими важными, занятыми и при деле. няк :)
вы умницы.

и - Все-все-все.
ребят. мы Вместе делали эту игру. мастера, мопера, игроки и игротехи. без каждого из компонентов она бы не сбылась.
осознаете это?

спасибо нам всем большое.

и - до новых встреч :)

П.С. а Винессу я люблю нежно, поэтому писать об этом отдельный пост. не знаю уж когда и где. но люблю нежно. точка :))
цьом нас всех.

да, и про всякие офигезные игровые моменты, которые я таки застала - тоже отдельным постом. чтоб не было слишком много букв. я запомню. няк.



белая бандана. рации не видно. и радостное выражение лица.

а все таки - "заболеть по игре можна, увидев мастера по медицине"
но это так. между делом.

я очень рада. няк

@музыка: вінесса чотко

@настроение: да. вот вам волшебство. ... я таки написала словами

21:55 

новий відрахунок. постігрове

закон танго
... сподіваюсь.

оце зараз пише дійсний член МГ Кухня, вот.
який пережив "Ведьмины сплетни" у ролі майстра з медицини.

і зробив це успішно.
очень надеюсь и дальше работать на благо этого дурдома.

мне кажется, игра получилась.


все распрекрасные впечатления от игры и игроков и прочей прелести - следующим постом :)

но по-моему - да.
вот

11:41 

опять я докажу что жизнь прекрасна

закон танго
Оля збираєтья.
замість читати і писати правила і тексти
я перу речі. і мені так чудово, я виявляється про це тижні мріяла.

я купила вчора 6 залізничних квитків на 100 грн. відчула себе на якомусь сейлі :) шикарно.
все буде. я думаю - опа. треба побоятись. але не боюсь.

а в лісі я вже точно ніц не роздрукую.
даа.
кльово!

і ще. буду у Львові і в Карпатах.
це прогноз.
так мусить бути.
няк.


коли полетіли :)))

усіх цілую

@музыка: крапає вода... у тазику

@настроение: ой ня-ня. чи ой ля-ля. всьо буде незалежно від. а якшо буде - далі розберемось

Дневник Флюгери і перехрестя

главная