Ознакомьтесь с нашей политикой обработки персональных данных
  • ↓
  • ↑
  • ⇑
 
04:53 

з Лазуткіна

закон танго
вартісне. обіцяне.
тіки не кажіть, що я забагато цитую...

з феміністками краще не сперечатися

бо як би не хотілося іноді
а жінок
кажуть мудрі люди
пиздити некрасиво
навіть дуже гарних
навіть коли дуже хочеться
навіть коли є за що
втім гарних завджи є за що

але я не про те
з феміністками краще не сперечатися бо
скажеш їм про природу баланс рівновагу і закон як такий
а вони тобі скажуть інше
скажеш їм про силу і зверхність
а вони лише посміхатимуться

про владу скажеш
але все одно щовечора тільки те й робиш
що виконуєш їхні забаганки
перемикаєш свої канали
і спробуй відмовитися - х*й заснеш
і будеш твариною коли скаже будь твариною
і будеш ніжним коли відчуєш треба бути ніжним
і цілуватимеш і навіть до магазину сходиш
а чом би й ні?..

втім завжди буває по-різному
вони теж звичайно всі різні
але не треба вже й починати розводитися про мужність і сміливість
ти просто подивися
хто частіше за все стоїть у черзі на банджі джампінг
мені натверезо про той банджі джампінг і думати стрьомно
а вони вже налаштувалися

просто хочуть собі літати й літають
просто хочуть собі падати і падають
хочуть собі і хочуть
навіть часом і не подумаєш
що все це задля тебе
задля тебе і тільки тобі

а кому ж іще?
ну звичайно...

але з феміністками все одно мені здається краще не сперечатися
хай собі самі

тихесенько.
Дмитро Лазуткін

@музыка: спу

@настроение: світає синім я радію піду я спати а чи шо....

@темы: тексти цитовані. вічн

22:55 

lock Доступ к записи ограничен

закон танго
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

URL
01:21 

одна із. так, цей метелик - лише одна із.*

закон танго
я сьодні слухала Катамадзе.
я сьодні на метро чекала людину, і слухала радіо, джем і там далі.
і вулиця, і дорога, і ліхтарі, і якась собі там музика, це було цілісне відчуття.
а потім я роздивлялася силует себе у склі, ну природдно - спідниця...

і в мене потім у вухах заграв рок-н-ролл. і я піднялась на пальчики, і крутила ногами якісь напіввідомі па, і дивилася на власну тінь
і мені було красиво, і естетично, немов біля статуй... рух.

і світ навколо був в одній тональності.

...
йшла додому, грав БГ. так можливо.

а вдома дивилась у дзеркало, відображення, обличчя - це лінії.
немов олівцем штрихи.
хаєр з-за вух, зелені тіні - зелені очі.
просто кілька ліній - і всьо.
це основне.

гостра пластика. гострий малюнок. графіка.
танок. я знаю, що це.
. я знов про парні танці.
і про іспанію.
це все відомо.
не менш.

я буду. і є. і навіть згодна за це відповідати :)



* це є з листа близькому. вот.
це, мабуть, є цитита.

то ти - одна з причин надркування цього тексту...

@музыка: мрри

@настроение: я станцюю...

15:56 

і ще до котів. надибано ненароком...

закон танго
Т.С.Элиот, перевод Н.Голя.

Об обращении к котам

Вы все читали про котов,
А мой подход к ним вот таков:
Не нужен больше перевод,
Чтоб разъяснить понятье КОТ.
Пускай с усами и с хвостами,
Коты на нас похожи с вами,
На всех людей любого круга,
Так не похожих друг на друга;
Одни - глупцы, другие - гении,
Те - хороши, а эти - менее,
Смеются те, а эти дуются,
Но все в стихах легко рифмуются.
Известны нам кошачьи клички,
Обычаи, дела, привычки,
И все такое, может статься,
Но как к коту адресоваться?

Сначала подытожим: КОТ -
НЕ ПСИНА, - и наоборот.

Собаки позы не чураются:
Легко рычат, порой кусаются.
На деле же любую моську
Считать своею можно в доску
(Само собою, исключаю
Я мопсов, хинов, чау-чаев).
Обычный пес веселья ради
Обычно склонен к клоунаде.
Его не трудно провести:
Рукой по шерсти провести,
Пошекотать или погладить
Достаточно, чтоб с ним поладить.
Он ваш, вы у него в почете,
А свистнете иль позовете -
Несется сельским простофилею,
Услышавшим свою фамилию.

Вновь повторить пришел черед:
ПЕС- ЭТО ПЕС, КОТ - ЭТО КОТ.

К общенью (кто-то мыслит так)
Кот первым должен сделать шаг.
Но я на это не иду -
ВЫ обращаетесь к коту!
Кот примет дружбу с благодарностью,
Но воздержись от фамильярностей!
Сняв шляпу, наклонясь вперед,
Я говорю ему: "О КОТ!"
Но если этот кот при том
Мне не представлен, но знаком
(Встречались, скажем, у ворот) -
Я говорю "О-О-О КОТ!"
А мог бы: "Роджер, Роджер, здравствуй" -
Однако это панибратство.
Нужны для дружбы доверительной
Подобья грамоты верительной -
Почтительные ритуалы:
Немного сливок или сала,
Икра, паштеты, а на сладкое
Уместна миска с куропаткою.
(Совет подробней дать боюсь:
У всех котов свой личный вкус,
Был кот, который за кислятину
Считал все то, что не зайчатина,
И слизывал текущий по усу
Остаток лукового соусу.)
Кот ждет подобного залога
Для дружбы - что не так уж много.
А после промурлычет: "Вы меня
Могли бы называть ПО ИМЕНИ!"

Вот так вот этак и вот так-то
Должны мы подойти к контакту.

@музыка: нння-в

@настроение: морська жесть... морська шерсть...

15:45 

:) до речі

закон танго
Вітаю всіх журналістів, напівжурналістів та інших писак
з професійним святом :)

я он свій день фіололога геть не відмічаю, але ж добре слово всім так само :)

листів і пейзажів за вікном.
з дахів, наприклад
ня.

15:42 

Лорка

закон танго
Ф.Г.Лорка

НОВЕЙШАЯ ПЕСНЬ О КОТАХ

Домашний Мефистофель на солнце спозаранку
шлифует элегантность и львиную осанку.
Мой кот весьма воспитан — проказлив, но приветлив.
К тому же музыкален и крайне привередлив:
Бетховен не по вкусу, а Дебюсси — шарман.
И по ночам, бывает, мой пылкий меломан
возьмет да и пройдется по всей клавиатуре.
И рад! Парижский гений сродни его натуре.
Наверно, в прежней жизни конкистадор гармоний
ловил мышей в подвалах одной из филармоний.
Он понял и упрочил, отстаивая твердо,
новаторскую прелесть кошачьего аккорда —
из нот дождя и ветра ночная мешанина
меня с котом чарует и бесит мещанина.
Спасибо и на том.

Кота французы любят. Верлен был сам котом.
Как дивно он мурлыкал капризнице-луне,
терпел от насекомых, топил себя в вине,
угрюмый кот бездомный, задира и притвора,
среди котов церковных как белая ворона...
Кота французы любят, как мы — тореадора,
как любит ночь Россия или Китай — дракона.
Коты потусторонни. Былые божества,
они не растеряли секреты волшебства.
Не учит ли нас жизни котовий взгляд сонливый?
"Любовные приливы, любовные отливы.
Ритм жизни. И не только бесплотные глаголы,
но все — и свет, и розы, и звезды не бесполы".
Он щурится — и светом
души его зеленой пропитанная мгла
маячит силуэтом бесовского козла.
Котовьи души древни, их души — андрогины,
в них женская истома и мужеская ярость.
И странны эти души, беспутны и невинны,
любовно сочетают и молодость, и старость.

Мой кот, Филипп Испанский, с презреньем сюзерена
собак корит за верность, а крыс — за лизоблюдство,
приемлет подношенья спокойно и надменно
и свысока взирает на наши безрассудства.
В котах я чту великих наставников печали,
ведь кот любой эпохи — знаток ее болезней.
Игрушками прогресса разнеженный вначале,
наш век траншей и танков чем дальше, тем железней.
Мы горести лелеем, растим и умножаем,
без истины дичаем и стелемся бурьяном.
Посеянные зерна вернутся урожаем —
котам это известно не хуже, чем крестьянам.

Коты на сов похожи. Согласно планам Бога
была первоначально порода их крылата
и с полчищем исчадий, которых от порога
гонял святой Антоний, была запанибрата.
Во гневе кот ужасен и сущий Шопенгауэр,
раздувший баки демон с чертами шарлатана.
Обычно же коты степенны, даже чванны
и все в одном согласны — что человек ничтожен,
что смерти не минуешь, а раньше или позже
— неважно. Так возляжем на солнечное ложе!

Улегся под часами красавец мой глазастый
и спит под колыбельный, заупокойный звон.
И что ему стенанья сыча Экклезиаста
и вся твоя премудрость, о дряхлый Соломон!
Спи, воплощенье лени, блаженно и невинно,
пока свожу я счеты с ушедшим навсегда
и над моей печалью смеется пианино,
показывая зубы, оскал угля и льда.

И помни, сытый соня, что век кошачий краток,
что бродит твой сородич голодный и ничей,
что корчатся бродяги от меткости рогаток
и гибнут, как Сократы, прощая палачей...

Ничем не дорожите, чурайтесь суеты
и грейтесь на припеке, блаженные коты!


ууу. ну правда воно довге, хай всім пардон хто його читав, коли що...
укр. вар-ту в неті нема.
ось. ось чому необхідно вчити іспанську...

бу-ду...
сто років сподіваюсь

14:21 

я всіх дуже прошу.

закон танго
Я там була. на цій виставці. це шокує.
це найбільш важливе.
я не знаю слів, щоб пояснити, що зі мною відбувається...
я навіть не знаю, що відбувається.
і знаю, що воно все ще осмислиться далі..

це дуже це - найголовніше


Австрия - Украина 2006-2007
...... © ~ foto-gaidai ~ .......

9 месяцев + 3 дня
СЕМЬЯ
РАЗОМ.UA
ХЛЕБ
УКРАИНЦЫ
Украинский дом, Киев

29.05.-08.06.




читать дальше

@музыка: колисанки.

@настроение: випав... з часу. життя... думок, от

02:36 

ну типу заразне :)

закон танго
ну типу я модний :)
Я проверил свои знания русского языка и получил пятерку.



Сходи, проверься?



:)

ха.
ня.
я російську у школі не вчила. "но! у нее же есть еще и лапки!" тобто: але ж в мене є Синтаксис української мови :)

вот.


анекдот про чукчу.
чи про англійця.
я не знаю, що гірше.


я писала сьодні контрольну з синтаксису.
вона прекрасна.

речення розібрати, підкреслити грам. основу.

Не дай мені, Боже, впасти.

не дай впасти - складений дієслівний присудок
Боже - підмет.
підмет, а не звертання, яке хочеться обвести в кружечок і сказати, що воно не входить до структури речення.

вот. я спочатку написала підмет. потім закреслила! і написала - звертання там, односкладне речення там.

вот. і я з цього речення ходжу і день Просвітляюсь.

і всім розказую. коротше, це смішно. вот.

ніхто не сміється.

тому що це анекдот про чукчу.

вот.
я в захваті.
"професійний гумор."

ня

00:01 

"здобути, або не бути". ОУН-УПА.

закон танго
цитата.


"
Священники в загальному ставилися прихильно до підпільно-визвольного руху. проте не всі вони розуміли, навіщо ми ведемо, в їхньому розумінні, безвиглядну боротьбу. "Діти, ви ж усі загинете і пропадете", - казали. Тим часом і вояки УПА, і підпільники розуміли, що в тогочасній міжнародній обстановці в нас немає шансів здобути самостійність. Але ми також усвідомлювали собі іншу правду. якщо народ не буде здатний встати за себе і протиставитись окупантові, він не визволиться з неволі навіть тоді, коли і створиться для того сприятлива ситуація. Власне, викорінити в народі почуття фатального приречення долі, викресати віру в себевартість і зробити його здатним чинити опір окупантові в кожному селі, в кожній хаті - оце й була наша мета...



Очевидно, боротьбя потягала за собою численні втрати. Одначе в тій добі народ і так не обминув би їх. Почалася світова війна, і большевики мобілізували в армію всіх чоловіків, хто лиш надався. Молодь, яка пішла в УПА, в іншому разі була б змобілізована до ЧА. Новобранців, головно із західних областей. большевики кидали без вишколювання на передову, на гарматне м"ясо. якщо не в УПА, то були б загинули на фронтах, за Сталіна, за колгоспи. Коли вже історія призначила нашому поколінню скласти такі велетенські жертви, то чи не кращий вибір був скласти їх за вибір свого народу, а не за сталінську імперію"



Марія Савчин ("Марічка"), "Тисяча доріг. Спогади жінки-учасниці підпільно-визвольної боротьби під час і після Другої світової війни"
Київ, "Смолоскип", 2003.


це важить мені.

і це - не пусті розмови.

розумієте?


...хай вибачать мені всі ті, кого це не гребе.

23:45 

ризикну...

закон танго
чомусь так здалося.




не на суд
не на осуд
несу тобі тіла хлібину
причастися допоки шукаєш імення мого
закорковано час
і рибина пірнає в глибини
і людина очікує зцілення духу свого
ми живемо дитинно
збираємо роси на травах
ми шукаємо суті у сутіні древніх дерев
і зірниці в зіницях
а в долі не слави й ослави
тільки віри у те,
що нас вчасно Господь обере


Мар"яна Савка.



"это все, что останется после меня" (с)


мені звучить ця штука. я виділила б курсивом.
ти знаєш.


я сама це все все? знаю.


ось.

П.С. думаю, загляну в книжку, уточнити розділові знаки. доставити. виявилося, що я зайвих наліпила.
бо їх там геть нема.
ось

23:47 

лише запис

закон танго
"Женщины всегда знают, что на них смотрят, даже если их не видят, и знают, что их видят, даже если на них не смотрят."
Мигель де Унамуно, "Туман"

читаю. іспанська літ-ра....
вона пахне так само.... як Сервантес і Далі...

вона така вся...

ух. я вирішив пізнати щось за межами Маркеса. і я в захваті.

я ще правда не дочитала...
але поки...

:)))
ух

@музыка: може це румба....

@настроение: може це бути.... однозначно я вам кажу.

19:50 

а от що ви на даний момент хотіли...

закон танго
бути. на даний момент.


тіки шо з листа

...а ше я хочу до Львова. але це вже діагноз. чи вирок, чи доля.
побачу.

ось так.


сьодні мене спитали: що б ви хотіли прямо зараз, коли б не були всім обмежені?
дві речі: танго аргентіно, і квитки до Львова.

ось так.


я щаслива. судячи з моїх відчуттів-думок-бажань.


я щаслива. більше ніж....
просто...



і ще, люди, це така заява. чи... пророкування...?

я хочу пожити у Львові. (чи може Франківську, але це тільки зараз прийшло). я всьо знаю і про воду, і про незнайоме місто (ги... ну так). і про ілюзорність там...
я хочу. і це навіть так постійно, не моментно. хвилями...

ну от, я сказала це вголос.

подивимось.

нагадайте мені, якщо забуду через певний час.
для того і написано.


... без меж...

життя щасливе.

вот.



Т. Прохасько (це такий символ, центральне місце... ну ви в курсі.)

лю

@музыка: проведу я русалоньки...

@настроение: все зі мною... все зі мною... зі мною світ. відбувається.

01:12 

... что ни говрите - жизнь прекрасна :)

закон танго
треба цю штуку вивчити напам"ять :)

і так кругом цитую.
зачот, однозначно.


отже: театр КВН ДГУ. про Гамлетів.
хто знає - "ну, в общем, вы в курсе" (с )

читать дальше

читать всем :)

воно гарне.

анти-всьо :) тобто ниття і решта :)

ня

@музыка: брринь.... ух ця ваша Даха-Браха... жесть. кажись занадто...

@настроение: брринь. спати?

23:27 

щось знову трохи дивне

закон танго
погано почуваюся.
щось не те, не так...

хоча ніби й з різних дрібничок - нормально.

"в чужом пиру похмелье"

думаю, це після ейфорії походу


ходжу й нуджу. не радує.


Война со всех сторон, а я опять влюблен
ну что ты будешь делать?


і хочу на танго.
і розказую собі, що не треба туди хотіти, що не встигатиму, і ще там щось


і все одно хочу.
і не можу від цього ніде подітись...


щастя двобічне
мов монетка.

мов лезо меча.

я не моожу...

Варта. направду варта.


заберіть мене від мого щастя.

ні, лишіть. але додайте чогось, чи анальгіну, чи бьезстрашшя, щоб можна було терпіти.

заберіть мене від мене...


але ну... ви зрозуміли.


ня.

@музыка: здесь не кончается война, не начинается весна, не продолжается детство..

@настроение: світ закінчився чи починався.

21:48 

трохи...

закон танго
це Карпати... читані в Криму...
тому і море і тролейбус теж.

щось дуже. дуже.

нехай всім буде трохи Савки.


читать дальше




Дихає осінь димом і грипом,
джазовим хрипом ефірів ранкових.
Ловиш на хвилі звивну, як рибу,
жінку із голосом чорних шовковиць.

Хто вона, звідки? Хто той єдиний
в світі розгублених і випадкових?
Хто надихав ці чотири хвилини
жінку із голосом чорних шовковиць?

Просить пробачення, котить округле
соло, як вигірклу ягоду чорну.
Каже, як важко покинути друга, -
може, від того в світі мінорно.

Ранок просіює світло крізь сито:
кава з вершками, підсмажені грінки.
Щось починає в тобі голосити
голосом чорним, голосом жінки.


думаю, так.
три і один.

а значить чотири.

ось і все.


мене не відпускає Симеїз.
як добре, що мені усе ще дивно

болить. викручує якось так солодко...
хапаєш повітря не знаєш куди себе діти.

хай буде це далі хай буде воно у мені

на схрещенні ліній себе
на фундаменті серця
на підвіконні мого вікна
що прочиняється там, де сходяться ребра...

вирощуватиму цю квітку.

амариліс чи карликову сосну.


а вітер Звідти роздиматиме фіранки...

чи так.
слово промовлене.
буде. буде.
так.


страшно... але тримаю пальці і все мені збудеться.
л.

00:09 

Мельница.

закон танго
слушаю.
а до того была Катамадзе.
и горы.


я счастлив.

мир невозможно ярок.

пусть все будет.
будет.


ушел любить

@музыка: вот

@настроение: все мне, все...

00:28 

вот. и снова.

закон танго
Пастернак.
сейчас уже - абсолютно тематически.

НА СТРАСТНОЙ

Еще кругом ночная мгла.
Еще так рано в мире,
Что звездам в небе нет числа,
И каждая, как день, светла,
И если бы земля могла,
Она бы Пасху проспала
Под чтение Псалтыри.

Еще кругом ночная мгла.
Такая рань на свете,
Что площадь вечностью легла
От перекрестка до угла,
И до рассвета и тепла
Еще тысячелетье.
Еще земля голым-гола,
И ей ночами не в чем
Раскачивать колокола
И вторить с воли певчим.

И со Страстного четверга
Вплоть до Страстной субботы
Вода буравит берега
И вьет водовороты.
И лес раздет и непокрыт,
И на Страстях Христовых,
Как строй молящихся, стоит
Толпой стволов сосновых.

А в городе, на небольшом
Пространстве, как на сходке,
Деревья смотрят нагишом
В церковные решетки.

И взгляд их ужасом объят.
Понятна их тревога.
Сады выходят из оград,
Колеблется земли уклад:
Они хоронят Бога.
И видят свет у царских врат,
И черный плат, и свечек ряд,
Заплаканные лица --
И вдруг навстречу крестный ход
Выходит с плащаницей,
И две березы у ворот
Должны посторониться.

И шествие обходит двор
По краю тротуара,
И вносит с улицы в притвор
Весну, весенний разговор
И воздух с привкусом просфор
И вешнего угара.
И март разбрасывает снег
На паперти толпе калек,
Как будто вышел человек,
И вынес, и открыл ковчег,
И все до нитки роздал.

И пенье длится до зари,
И, нарыдавшись вдосталь,
Доходят тише изнутри
На пустыри под фонари
Псалтырь или Апостол.

Но в полночь смолкнут тварь и плоть,
Заслышав слух весенний,
Что только-только распогодь,
Смерть можно будет побороть
Усильем Воскресенья.

1946


вот.

а это просто гудит, вроде прибоя, всредине, пару дней..
и не могу вспомнить...
вот прочитаю и выучу... обязательно

Засыплет снег дороги,
Завалит скаты крыш.
Пойду размять я ноги,—
За дверью ты стоишь.

Одна, в пальто осеннем,
Без шляпы, без калош.
Ты борёшься с волненьем
И мокрый снег жуешь,

Деревья и ограды
Уходят вдаль, во мглу.
Одна средь снегопада
Стоишь ты на углу.

Течет вода с косынки
По рукаву в обшлаг,
И каплями росинки
Сверкают в волосах

И прядью белокурой
Озарены: лицо,
Косынка, и фигура,
И это пальтецо.

Снег на ресницах влажен,
В твоих глазах тоска,
И весь твой облик слажен
Из одного куска.

Как будто бы железом,
Обмокнутым в сурьму,
Тебя вели нарезом
По сердцу моему,

И в нем навек засело
Смиренье этих черт,
И оттого нет дела,
Что свет жестокосерд.

И оттого двоится
Вся эта ночь в снегу,
И провести границы
Меж нас я не могу.

Но кто мы и откуда,
Когда от всех тех лет
Остались пересуды,
А нас на свете нет?

вот и


все.


все счастливо. мир...
и это нет потребности обьяснять.
никакой.
мяу.


долго выбирала к стихуподходящую фотку, но пусть будет так

@музыка: тишиной, как за стеной.

@настроение: ща как напишу. нет. перепишу. прекрасен. вот что

00:21 

ахматова

закон танго
с фильтром в лице меня...
как угодно.

сначала я услышала немного про...
потом захотела почитать Ахматову.
потом мне дали ми я стала читать у Лузиной про Ахматову...


и я восе не знаю, а что ж было раньше


и сейчас я с настоящей, осязаемой книжкой.
мур.
вот мой фильтр
читать дальше
все.

к вопросу о...
вот.
и обо мне в том числе.
достаточно четко.


...я тут искала картинки.



и



да.

@музыка: характерный брынь

@настроение: да было уж пора. ...Модильяни, думаю он рулит

02:29 

записи телеграми томограми кардіограми

закон танго
мого міста...

я довго ще ходила б цим дощем...
я зачарована.
я зачарована дивачка...
причарована, та, що знає слова, формули
й відповідні до погоди й кольору очей цитати...

дощ, зелені листочки й бруньки
калюжі й струмки води з труб...
захват від цієї краси, від природи, плину, потоку, небо і земля, між ними Софія
і свічки каштанів.

у вухах Ніно Катамадзе та Едіт Піаф...


"немає понад любов" М.Матіос.

правильно змішувати складові та пропорції
можна лише тоді, коли в цьому допомагає світ.
це інтуїтивне знання, певне фантастичне буття, що ніяк нге можна прорахувати,
які б не велися підрахунки...

я щаслива з цього.


я щаслива...

а... і ще. погляд у метро, ці довгі переглядання без слів зовсім і майже без семантики конкретного натяку. погляд - без посмішки у відповідь.

я отримала дуже багато... це було естетичне й почуттєве, і просто захопливе...
кілька поглядів.
я знаю.
ось так.


НІно Катамадзе...
все вже про мене буде ясно

@музыка: дощ. зелений

@настроение: я. прозора. зелена. дощ...

23:25 

ось таке я читаю. "ніщо не випадково"

закон танго
... і тепер я марю Львовом.
всерйоз. переконую себе, що нема ж приводу, що була ж... і нещодавно,
і раптом Він не сприйме, не в настрої буде...

а все одно. так одномоментно стало.
...марю Львовом.
згодовую вам по крихтам, немов булочку голубам,
це :)

я не знала, що так піде, відрезонансить, зачепить...



Анна Середа. (так мало статись)

Це місто
вип"є мене,
як горнятко кави.
І залишиться
тільки зозулька
на шиї,
ручка в кишені
і ножик-різак.
А місто подумає,
що то - фуси.


"все в цьому місті має якусь хворобу, мов медальйон на шиї, і носиться з нею, а в мене нема. Єдине - може боліти зуб, але так тонко, вигнуто. викручено. сецесійно. як лита решітка початку століття, що в мене просто немає слів.
Гублюся в цій естетиці.
Це місто тримає мене, я колись у ньому народилася і зв"язана тмсячами плацент, але я виросла, і вони перетворилися на трамвайні дроти, і от коли я їду в трамваї і тримаюся за поруччя - я зв"язана кровно з цим містом, і це незрівняне відчуття
(і тому трамваї червоні)
і тому мені добре в трамваях.

я розчиняюся розчиняюся
як солодкий пахучий цукорок
я розчиняюся в цьому місті
і залишається йому солод
а може Львів на сніданок має багато таких Аньок?
але ж йому солодко і добре!"

і штука, з якої я почала...



Якби хтось спитав,
Чим я хочу бути (одним словом),
І хвилину подумати дав,
Я відразу сказала би:
Львовом.


а це так

Хочу тебе
Через тисячі доріг
Смуг дротів вітрів
Я хочу тебе
Профіль дивний твій
Завис мені в душі
Як медальйон.




Мій чай дивиться на мене з горнятка
Рудий і бородатий
Бо в ньому ложечка абрикос
І волохатий і ніжний
А я його п"ю
п"ю
п"ю
І зараз вип"ю
І лишиться тільки
Трохи солоду
На дні



нехай це поки все...

я цей. той. в захваті.
світ мене....

@музыка: нехай дзвін

@настроение: хочу. буду. так

@темы: тексти цитовані. вічн

Дневник Флюгери і перехрестя

главная