Світ твій, Боже, складної конструкції...
URL
  • ↓
  • ↑
  • ⇑
 
21:56 

следует жить

закон танго
шить сарафаны и легкие платья из ситца.
вы полагаете, все это будет носиться?
я полагаю, что все это следует шить

втратила дороге. ну дороге і звичне. ось один із страхів - бути самій. тепер можна спробувати, як це так живеться. а зараз просто сумно
два роки я мала тебе при собі. два роки я була при комусь. не сама. не нічийна
про кого я тепер турбуватимусь? завдяки кому вважатиму себе хорошою людиною?
залишається лише кіт, та вона мені не допоможе

все що було, ти знаєш - було.
надто багато місць мені оминати. а краще приходити до них з термосом і бутербродом і сидіти на лавочці кілька годин.
мені сумно без тебе
моде все якось обійдеться?
ні...

23:55 

а це вголос

закон танго
Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ

***

У синьому небі я висіяв ліс,
У синьому небі, любов моя люба,
Я висіяв ліс із дубів і беріз,
У синьому небі з берези і дуба.

У синьому морі я висіяв сни,
У синьому морі на синьому глеї
Я висіяв сни із твоєї весни,
У синьому морі з весни із твоєї.

Той ліс зашумить, і ті сни ізійдуть,
І являть тебе вони в небі і в морі,
У синьому небі, у синьому морі…
Тебе вони являть і так і замруть.

Дубовий мій костур, вечірня хода,
І ти біля мене, і птиці, і стебла,
В дорозі і небо над нами із тебе,
І море із тебе… дорога тверда.

1965

от. я просто всіх прошу - почитайте це собі вголос. або не собі - а своєму всьому. от
я читаю перші чотири рядка
...а я так не знаю, про що цей вірш.

@музыка: прикиньте - Город это Вавилон

@настроение: ха!

@темы: бо лю

23:51 

жизнь. с нами всеми случается жизнь

закон танго
і зупинити це вже немає шансів

я не те щоб щаслива. я жива.
я не стрибаю від радості і не літаю типу кульки

я просто живу... ходжу дорогою до метро і думаю про своє.
читаю книжку. навіть на ходу іноді.
під враженням від неї.

щось встигаю, більше ні.
часом нагрібає - немов хвиля - відчуття абсолютної прозорості й краси... і все тоді крруто....

а так все просто гарно.
життя у побутових деталях.
це чайник. чашка, вода. заварка, суп.

а часом небо. дощ. стіни. читальні зали.
сторінки. й життя - у тексті.

і ця книжка щось змінила зсередини.
я сподіваюсь думати, що я зрозуміла...
природно, те, що могла.
мур.

я щасливий.


П.С. і Юта - сеньк ю. за цей час, і простір, і слова... і нас з тобою

@музыка: чи гадюкіни. ні катамадзе. тиш-ша. ня

@настроение: Богуміле! Грабале! - тарас прохасько. Люблю - це стан. спосіб бачення світу. я вчуся. я вчуся

@темы: з життя філолога пухнастого

12:51 

дарую слоненят)

закон танго
10 перших осіб. які тут відмітяться, отримають від мене в руці або голубиною поштою слоненя) тобто чудовий подарунок, який вас страшенно пропре
строк виконання рік
а ще це привід зустірцця (напицця і побратацця)
одним словм, прошу дуже

але ви теж постите це диво у себе)
тиц!
маю його від Алана)

23:01 

оотже)))

закон танго
Гоп-стоп… Міняймо музику.
Я займаюсь гопаком!

Епіграф: «А мій, а мій милий гопаком зайнявся…»

Бойовий гопак з точки зору національно налаштованої блондинки.

Я нічого не знаю про бойовий гопак. Розпитавши ближніх, маю такі версії:

Це - розвага для тих, кому в штанях свербить національне питання
Це - пародія на серйозні школи бойових мистецтв, які відомі вже тисячоліття
Це – плід любовного союзу айкідо та шароварів… поки ще батьками не узаконений.
А може, гопак – це від «гопнути»? Насіння та кепочка на додачу…

Можна придумати безліч таких визначень, але ніхто не знає правди. Навіть ті, хто практикують це таємне мистецтво.

На жаль, український бойовий гопак – без документів. От хіба що лапи та хвіст, як у Матроскіна. Адже більшість бойових мистецтв доводять свою древність згадками у старовинних манускриптах, що тисячі років лежали у горах та монастирях. Простіше кажучи, більшість східних бойових мистецтв викладалися у монастирях, бо були потрібні офіційній релігії. Як відомо, життя було важке та небезпечне, і всілякий міг образити мандрівного монаха десь на тібетській дорозі…
В нас ситуація склалась інакше, і не завжди центр письма ставав разом з тим і культурним осередком. А якщо на Січі і робилися замальовки, то до нас вони не втрапили. На жаль.

Чомусь в офіційному світі право на існування дають лише явищам, згадка про які збереглася в оригінальному рукописі не пізніше ХІ століття. Тому не визнавалась Велес-книга, тому стільки критики чути на адресу «Слова про Ігорів похід». А он сусідоньки визнали собі «Песни Птицы Гамаюн» і раді. Мають власний дивовижний пласт давньої, ще язичницької культури. Добре їм…

Це все до того, що замість критикувати відновників, борців та активістів бойового гопаку, що трапляється часто, всі ми гуртом маємо подякувати їм. Бо ті - геть на чесному слові -відновили щось автентичне, своє, давнє…

Звичайно, ефектніше віддати дитину до школи карате, де все перевірено роками та завірено традицією, де малеча серйозно відпрацьовує удари, а за відсутність поясу на тренуванні доведеться відтискатися на кулаках .
Але мені подобаються шаровари та вишиванка як офіційна форма одягу, мов кімоно (ти лише уяви – кімоно й вишиванка). А який там пояс… я б сама у такому ходила. На роботу. Але я – дівчина.
Зазвичай у національних строях стоять на трибуні або танцюють у ансамблі. Або ж – у кращому разі – надягають вишиванку до джинсів і веселенько тусять на Країну Мрій. Гламурно?

А тут у любих моєму серцю штанях та сорочці бігають, стрибають, роблять дивовижні сальто, катаються по траві (страшно дивитись, не те що прати)… врешті, боронять Вітчизну. Ідея до Першого травня, вересня чи квітня – он які національні строї будуть у нашої армії. Української, а не васально-союзної.

І – в контексті гендерного, а не ідеологічного дискурсу. Тренування з бойового гопаку я би підписала щиро «Гарні українські хлопці». Кохаймося! Якщо добряче посидіти на тренуванні з бойового гопаку, принюхатись, придивитися – можна дізнатися все не лише про силу та статуру (кого б з них хотілося обійняти;), а й про характер та почуття гумору кожного. Політ мордою в пісок допомагає!

Ніхто не каже, що бойовий гопак треба вводити у школі, мов катехізис. Відомо, що примус та пропаганда часто дарують зворотній ефект, тобто відразу. Але я точно знаю – завжди варто спробувати. Роби те, що ніколи не наважувався, матимеш шанси досягти того, про що і не мріяв. Ніколи не пізно вдягнути шаровари. І… хтозна, ким ти був минулого, а також позаминулого життя…

Я нічого не знаю про бойовий гопак. Але мені страшенно цікаво. Якщо про нього стільки говорять, брешуть, пліткують – це сто відсотків буде вартісна річ. Я хочу спробувати, посмакувати, дізнатися та побачити на власні очі.
Тому вже скоро, як пожовкне листя, а власне – 3-4 жовтня, я хапаю намета, сідаю до маршрутки, і прямую на форум-фест «Козацькі звитяги». Гайда зі мною!



це мегареклама форум-фесту "Козацькі звитяги-2010"
1-3 жовтня, парк Київська Русь поблизу Вишгорода
а Олічка там - організатор) з питаннями і пропозиціями - прошу дуже
цьом

людоньки, а перепостіть цю красу ще десь
я вас за це цілуватиму)
))

@музыка: мурмурмур

22:42 

о так

закон танго
відео з еротік данс фесту. дивицця
я там є.
vkontakte.ru/video-5918329_139135279
о да, я всіх цілую

@музыка: ітс є нью дей, ітс є нью лайф

@настроение: фор мііі

03:02 

)

закон танго
хочу узаконити стосунки
я це люблю)

Южный Парк (South Park) – это юмористический сериал на грани общепринятой морали. В нем высмеиваются политические события, культурные явления, звезды мирового шоу-бизнеса и не только. В общем, Южный Парк - непристойная, подчас даже грубая (на первый взгляд) сатира на злобу дня, иногда приправленная сортирным, пошловатым юмором. Впрочем, это не мешает Южному Парку иметь армию поклонников совершенно разных возрастов по всему миру. Его создатели – два очень талантливых человека, Трей Паркер и Мэтт Стоун – рассказывают о необыкновенных, фантастических приключениях четырех друзей-восьмиклассников из провинциального американского городка South Park, что в штате Колорадо.
Сегодня Южный Парк насчитывает 12 целых сезонов и полнометражный фильм под названием South Park: Bigger, Longer & Uncut (переведенный, кстати, небезызвестным Гоблином). Но шоу продолжается и сейчас. В этом году вышел 13-й сезон мультсериала Южный Парк, продолжающий рассказывать зрителям о приключениях четырех циничных друзей. По планам создателей, Южный Парк будет выходить как минимум до 2011 года, то есть до 15 сезона включительно.

сказлозубий сказло...гриз

вибачте, я не перекладала. ніченька.
а ще - переклад цього діла на укрмову дууже класний, от
цілую всіх.


і ще
люди
хто влаштує мені фотосесію? торг доречний
обіцяю торта, ніштяків, часу і гарного ставлення. і великої людської подяки
готова мутить концепт, костюм, сідати лотосом у кактус
мислити
і сісти на поздовжній.
люблю всіх.
чекаю на листування)
все у мене, як завжди, у тему.
)

23:45 

безбожно флешмоблю.

закон танго
врятуйте мене


ви мені відмічаєтесь в коментах, а я вам пишу 5 фактів про мою казку, пов"язаних з цим словом.
від Soviz мені дісталося "дракон"

1. зіланткон. на який поїхалось 1 раз, і мабуть саме вчасно.. щоб понять, що більше не їздить. не тому що погано. просто на мене вистачило) звідти приїхав красивий дракончик-брошка, який в кінці цього року щасливо передарився.

2. ну я народилася в рік дракона. але цьому ніколи не дуже, бо коло мене було таких зо осіб у класі, а тепер десяток в інституті) нічого дивовижного. все добре

3. одну людину звати ttydragon. і це важливіше, ніж я можу зрозуміти, навіть якщо думатиму навмисне.
з Ним треба найбільш обережно, а я дурненька за визначенням.
л.

на щастя, ми ніколи не просікаєм, коли починаються дуже потрібні штуки

4. "и янтарные очи дракона отражают кусок хрусталя" (с) слухалось на два вуха разом із Клоєю в оперному у коридорі перед заходом до залу, і безпосередньо в процесі. суттєво сприяло зближенню)
ня

5. оооо. абетка малковича.

Сів дракончик на балкончик
випив чаю, з"їв вазончик.
Ми дракона не злякались,
тільки дзвінко засміялись:
"Ой заходь мерщій до нас
на драконський ананас!"

я тепер всім дарую абетки. ) крута книжка. з картинками. "абабагаламага")) - молодці.



ось так


виявилося. багато з драконом
а перше я розгубилася

23:38 

Увага!

закон танго
Люди, я всіх дуже перепрошую.
На Новий Рік мене у Лунг не буде.
у мене особисті обставини. (
я з великим задоволенням прийду першого чи другого чи коли
і сподіваюсь із вами всіма поспілкуюсь
отакі справи

соррі ще раз всім. няв

00:00 

Новий рік. варіант перший

закон танго
да я жахливо самоіронічна
чи можна з цим боротися)
ня
Верва ну и чего взять
Такой себе барышень, ну как известно

колеблющийся между фазами
- крашеной в малиновый блондинки
- злобным ботаном (ненене, не ЗВшным), ботающим скандинавистику
то есть все знают эту специфику - стоит спросить что-то профильное, и очаровательная симпатишная барышня начинает грозно вещать некую лекцию с десятком ссылок. при этом расписывая схемы на салфетках

какбы пишет тексты, но предельно самоиронична

да. а еще есть национальная идея. больное место. да к тому же умноженное на гуманитарное образование. к вопросу нац. идеи быть обьективной категорически отказывается. спорить без толку, и все уж езабили и переводят разговор на птиц


ходит с помощью написания/прочитания текстов. а что происходит при их редактировании или прочей правке - описать сложно. особенно если сидится над текстом с автором.
ПРичем тексты - от монографии по древним культурам до очерков на тех же салфетках или открыточках

так можно было пошутить - мне было лень учить эпоху, и я туда пошел
но это - жеманство и кокетство


поток речи неограничен, хотя есть успешные попытки его структуризации

няв
и
ня


очень расхлябанное существо

"все говорят, что мы вместе, но многие не знают, в каком" (с)


десь таке
от перечитаю полаюсь виправлю все зроблю. ня

@музыка: жжж

@настроение: "заверните его в одеяло, он там будет жить"

23:40 

ооо да я припьорся

закон танго
И меня осалили новогодним флешмобом "15 желаний на НГ + 9 новых жертв" .


і тому я буду писати. Дякую тобі, Монохроме))

"щось люди з частиною хром мають для тебе значення" (віра)
да


отже. новий рік. ну гаразд.

1. загубити голову
2. десь далеко поїхати
3. поставити "Двері", ну останні
4. доботать іспанську
5. писати тексти
6. ну може навіть пафосно влаштуватись десь в журнал оглядачем літературним
7. вивчити польську до художнього рівня читання
8. щоб близьким було добре
9. здоров"я всім і собі тоже
10. ходить на базар по неділях
11. побілити нарешті хату і взагал інормально потусить у селі
12. бути з тобою. "поки ти не закінчиш, поки я не закінчу, а там ми щось придумаєм"

13. рулить і жечь
14. навчитися бути спокійною
15. море і небо

мур
"учіте матчасть"

о. тепер я - володар барахла.
о. і да


пороздавати непотрібне барахло
мур

""киць ти мені важливий. ти мені світиш, ти мені світишся"
я поряд з тобою порядна людина
да
тре писати новорічний текст
да

хто це хай ше напише? ну коли захочте, мр

Герда

=*Аленка*=
- я була б рада. якщо це зручно чіплятись до тебе з флешмобами. і Альон. я тебе так читаю... дууже. притому що ми зовсім близько не спілкуємось, але менц воно десь як "школа бойца" и камин к тому же. вот. к слову....
But who to fuck am I to dare to accept?
Danaella
Slider88
soviz тіки ти сов уже мабуть пишеш))
ttydragon - дада ми скорчим рожу) мр
Yui Hongo )))
Клоя - доо чувааг

вот

@музыка: світло я світ

@настроение: пишемо а ми спимо

00:27 

бігаєм-стрибаєм

закон танго
книги люди
культзабіг


все через кілька днів
ніц не готово

замогильну кількість всього непогано б вивчити і прочитати
вже піднакопився список висючого в плані філфаківського

при цьому розвинулась ще функція - о, а це варто би почитать чисто для себе

попри кпк, знов купа паперових книжок
специфіка

оформився новий тост і концепт
- за профдеформацію)


я знов встигаю так собі
але я переконана
все добре і все рулить

о, і в мене в голові почали зрушуватись концепти, які жили там ще зі школи


дивилась сьодні сюжет про пам"ятник голодомору в Дніпрі
так от. з Г. роблять міф

це дуже погано, коли історія народу базується на міфах про жертовність. на подібних міфах.

що ми самі нещасні? пардон. а чого це нам додає? що ми від цього, кращі за інших? про мене - не схоже.

"Власне моя історія - це історія без брому. Винниченко писав, що українську історію неможливо читати без брому. Я маю на це дуже просту відповідь: насправді українська історія читається нормально. Вона є нормальною історією - не гіршою і не ліпшою. Вона має свої особливості, але вона не є унікальною. Її можна спокійно читати. спокійно вивчати і знати. Бо, як мені здається, наш "бромізм" є виявом комплексу меншовартості. Ніби ми є трохи меншовартісними через свою особливо тяжку історію. Але ж ми не маємо потреби ні відчувати себе меншовартісними, ні покликатися на свою історію як на певне виправдання цього. Бо у нас цілком нормальна історія, і ми є цілком нормальними людьми.
Той, хто займається історією трошки ширше, знає не тільки українську історію, але й білоруську.російську, єврейську, польську, бачить, що у кожній цій історіографії є та сама тенденція. Кожен з тих національних напрямків переконаний, що його історія найтрагічніша. Ми вже часом так жартуємо, що серед істориків Центральної Європи є таке змагання - у кого трагічніша історія, хто собі краще зідре волосся на голові і скаже, що от ми страждали так, як ніхто більше не страждав"
Ярослав Грицак

так от. я вважаю десь так, приблизно
а не "знижки інвалідам та громадянам похилого віку"
ок?

перепрошую за задовгу цитату

@музыка: нац. меншини

@настроение: мислимо

23:19 

учите матчасть

закон танго
я всегда говорила, что мне не хватает именно такого образования.

Всему свое время, и время всякой вещи под небом:

время рождаться, и время умирать; время насаждать, и время вырывать посаженное;
время убивать, и время врачевать; время разрушать, и время строить;
время плакать, и время смеяться; время сетовать, и время плясать;

время разбрасывать камни, и время собирать камни;

время обнимать, и время уклоняться от объятий;
время искать, и время терять; время сберегать, и время бросать;
время раздирать, и время сшивать; время молчать, и время говорить;
время любить, и время ненавидеть; время войне, и время миру.


И если какой человек ест и пьет, и видит доброе во всяком труде своем, то это – дар Божий.

книга Екклезиаст

@музыка: нан

@настроение: все уже будет

08:21 

)))) за міжгалактичне блядство!

закон танго
звіт з нар шаадди)


Найпристойнішою в нашому борделі річчю була сцена
це було єдине, що не розвалювалось
і що використовувалось
найчастіше)

а ще у борделі найпотрібніша річ - це здоровенні мужики. щоб строяк робити. ага, і ще б непогано, щоб вони на нього заїхали
зате тепер я вмію тягнути стіни і тенти
да, я крутий

з пафосним рольовим відіграшем в локації не склалося
тому вдень я тусив на задньому дворі кав"ярні Каффа
і мінорно зафарбовувався у рожевий колір
а під вечір переміщався в локацію


мегареспект Заї, яка витягла мене танцювати в перший вечір)
і взагалі

мегареспект квесту з ногайською принцесою, я по ньому побігала...

я добре натанцювалася

я ходила у фіолетових панчохах і короткій спідниці
я думаю що всіх кого могла зарулила
і мені казали, що народ під сценою вмирав
ось так


велике й товсте НЯ
всім любим москвичам

новообретенным Зае, Антику и Ангелу. И Гесту

спасибо всем тем, кто меня поддержал, и не дал растечься соплямилюди это много и светло
да. вот


Монохром. ты рулишь. ты мое все)))
последние два дня были сказкой
и разговоры с утра и до обеда. о литературе)))
монохром, ты прекрасен

и девчонки, спасибо. у нас получился Бабкон
у меня получился ДР. благодаря вам
мур спасибо

игра под вопросом
Но путешествие удалось.
лю
муры. мур


и я таки заимел свою счастливую подвижку мозгов, да.
я за ней и ездил))

и несбывшееся счастье, которое дает все.

@музыка: хау ду ю ду, миссис Джейн?

@настроение: приехали. но все же - ящик пива и всех обратно

18:20 

)))

закон танго
от у мене і ДР
я в москві у монохрома, і сьодні була фотосесія Лунга і нас усіх по грі
з гри я вернувся живий і бе-ме нормальний
ось так

а ДР відобразився фруктовим салатом і тортом


думаю, все нормально. жити можна

трохи нуджуся, але це таке

мур вам всім
вже скоро додому


няв



і за вчора

вітаю всіх зі святом , з днем України)))

всім нам - слава.

@музыка: кат

@настроение: фу я задовбався

20:23 

ну что. ведьма!

закон танго
оно сбылось оно было прекрасным.
из внутреннего радио впечатлений: я больше не хочу фаерить - пересмотрелась. и я все больше начинаю полагать, что бонг в лесу нужнее, чем гитара.

и еще глобально. я почувствовала себя взрослым человеком. который принимает решения и отвечает за поступки - тут всем можна смеяться.


Иду я с рюкзаком домой, да, меня впервые в жизни подбросил дальнобойщик, Ужгород-Москва, жена венгерка...
иду домой. смотрю людям в лица и улыбаюсь. непроизвольно. в самый первый момент. я три дня жила: люди вокруг меня - наши игроки, им можно/нужно помочь, подсказать, выручить или просто улыбнуться и помахать ручкой...

еще некоторое время в городе не было разделения на своих и чужих. все свои, наши. наши игроки. вот. это было круто.

А Вообще, когда я ехала на Ведьму, я очень боялась. Боялась, что я не справлюсь, запутаюсь, что меня не будут слушаться там и обхамят...

Экзаменация медиков началась с полигонной маршрутки. я там встретила барышню-знахарку, и мы с ней пообщались про зелья и общие вопросы. я потихоньку перестала бояться.

Приехали. Ждем Совку. Экзаменируем медиков. опа... а меня тоже могут испугаться. надо тише.
дальше дивные сцены вовремя получения паспортов: а дайте я вас заболею! ну потяните бумажечку...


больные готовы, знахари готовы. вау.

ОТДЕЛЬНОЕ спасибо всем медикам, которые проходили у меня экзамен... ребят, спасибо большое за адекватность поведения и человечность. никто из них не требовал "мир, и желательно весь", а также коньки в придачу. Они мочили в чайной заварке принтерные листы и обещали задрапировать коробочки от кремов...

до вечера я стремалась и ждала, тчо меня кто-то похвалит и направит. но с потемнением мне пришла в голову светлая мысль: а фигли? которая не покидала меня до конца полигона.

...посижу в лагере, посижу... сьем что-то... Пойду ка я в город, кого-то заболею.
Медиков своих я узнавала в лицо, и с окриком - стой - уточняла у них, чего бы им еще выписать. ЕЩЕ одно спасибо - народ не пытася жульничать и выдрать сразу 10 сертифов...
народ меня кормил, поил и развлекал :))) по ходу...

в общем, по городу я бегала меньше сюжетников, но все равно прилично. а знаете почему? ну да, сидеть на месте скучно. а еще - у нас же в мастерском лагере стояла густая "лексически маркированная лексика", спасибо нашим моперам. не. они милые. очень. но это так вдохновляет...

на самом деле вам ребят респект - до конца игры я стала различать вас по лицам. личностям. а вы снимали с огня котел, когда я просила :) а еще ваша работа по-хорошему была оч. тяжелой, потяжелее моей может :))


И ребят Товарищи МГ. спаибо вам большое что позвали меня работать. на фоне вас, сюжетники, я часто чувствовала себя прохлаждающейся птицей - ну эт такое... и посему вовремя старалась помочь чаем или кофе :) это часто уместно. впроцессе наблюдения за вами у меня вызрело уверенное желание таки вступить в этот дурдом - дай-то Бог, чтоб получилось.
И ЕЩЕ - спасибо вам большое, что со мной никто не возился, не вытирал сопли и не переспрашивал. это дало возможность перестать някать и бояться, а вместо этого работать.
это правильно.

тов. игротехи - у вас была ух какая ответственная работа. и вы мне каждый раз казались такими важными, занятыми и при деле. няк :)
вы умницы.

и - Все-все-все.
ребят. мы Вместе делали эту игру. мастера, мопера, игроки и игротехи. без каждого из компонентов она бы не сбылась.
осознаете это?

спасибо нам всем большое.

и - до новых встреч :)

П.С. а Винессу я люблю нежно, поэтому писать об этом отдельный пост. не знаю уж когда и где. но люблю нежно. точка :))
цьом нас всех.

да, и про всякие офигезные игровые моменты, которые я таки застала - тоже отдельным постом. чтоб не было слишком много букв. я запомню. няк.



белая бандана. рации не видно. и радостное выражение лица.

а все таки - "заболеть по игре можна, увидев мастера по медицине"
но это так. между делом.

я очень рада. няк

@музыка: вінесса чотко

@настроение: да. вот вам волшебство. ... я таки написала словами

22:47 

цитата до теми чи нє

закон танго
цитата банальна і всі її знають


але це привід пригадати спосіб вирішення питань

і спосіб життя. вот


Маша

Подходит к краю крыши
И машет с крыши, -
Слышу: "Гудбай, май бэби!"
И отрывает тело,
И расправляет крылья,
И улетает в небо.

Маша летит по небу,
Каркает – птица птицей,
Храбрых безумству вторя.
Тут налетает как бы ветер
И как бы нашу Машу
Бросает в море.


Бьётся в испуге сердце –
Между хвостом и клювом,
Между собой и долгом,
Между "нельзя" и "надо".


Маша роняет в море
Руки, и ноги тоже,
И остальное тело.
Дело уже не столько даже
В какой-то Маше,
Дело в самом примере.

Море – всего лишь символ,
Маша – всего лишь образ,
Важно понять всё это,
И позабыть сейчас же.


Маша плывёт – а как же?
Плещется – рыба рыбой,
Смотрится – дура дурой!
Машу не жрут акулы,
Машу попробуй скушать,
Маша уже на суше.




Маша находит руки
И приставляет ноги,
Ноги встают и ходят!
Но не одни, конечно, ходят,
А вместе с Машей,
Машу выводят
Прямо к родному дому,
К жёлтым, как сажа, стенам,
К окнам в железных шторах
И к простыням в горошек.

Машу встречает самый
Главный по сну и мозгу,
Строгий и лысый очень.
Он назначает Маше
Клизму, укол и кашу.
И пересадку почек.


Маша не любит почки

И презирает клизму,

И ненавидит кашу,

И обожает крыши.


Маша

Подходит к краю крыши

И машет с крыши,

И расправляет крылья,

И улетает в небо,
Маша немного crazy,
С каждым случиться может,
Может и не случиться,
Важно учиться плавать
Кролем, и даже брасом,
Брасом, конечно, лучше,
Если не можешь кролем,
Полем и лесом тоже,
Боже, какая лажа!..

вот!

@музыка: тема, да?

@настроение: і я кажу, ого... яка тут криша!

21:09 

сталося. у меня "оновлення"

закон танго
Люди. я отримала те, про що мріяла з 8 класу.
я мінялася, мрія лишалася. час від часу я починала думати, що я її переросла :)
але правда мене виправляла...
про це в ті чи інші часи чули практично всі...



Я купила камуфляжний кітель

тобто в процесі пошуку я вже дізналася, що воно кітель, а сорочка - це тонше і без кишень, я саме Це все життя називала сорочкою :)

він оливковий. він мені рівно по розміру...
він навіть трохи нагадує офіційний піджак, щось таке
він дуже акуратний такий

I love it.

все.


Ага, у процесі примірки іншої моделі: ой, щось воно мені велике.... - дівчино, це найменший розмір. да.

і ще. я Ніколи, просто ніколи в житті не почувалася більшою блондинкою, ніж у "Мілітаристі"
там просто купа цих всіх штук. ходять дядьки і цікавляться типом тканини.
а мені треба щоб пасувало, щоб добре сиділо... і оон цей. бо мені колір подобається

ви що люди.
це був приход


П.С. і окреме спасибі Інду, який мені на Відьмі позичив свою рубашку (чи блін що то було....)
це зіграло ключову роль, бо я таки вирішила, що така річ мені в гардеробі потрібна.
ги. буду носить кругом.


воно дууже гарне.
ня.

вот.



пост, присвячений моєму кітелю. це ж треба....



от. люди. чим дівчата заморочуються зазвичай....


а я прикидом на ЗВ і кітелем. і квитками,да..

да. і ще я купила тканину на лоохі пончо. 4 метри. називається жовто-фіолетова. але це не передає всю її
одним словом, далі буде


да. мені не завше є чим похвалитись у системі цінностей стандарту.
я не "верная супруга и добродетельная мать"
не маю супер-пупер-мега роботи, ще й незадоволена своєю.
і взагалі роблю щось не те, що було би прийнято

але я думаю про ЗВ і гори.
і про інші баагато проектів
і про щезника

і про телефонні розмови, треба дещо докуметувати

і про те, що "з цього можна було зробити кілька оповідань" (с)

я щаслива.
я подобаюсь собі. більше - мені подобається моє буття і його форми
так. я ріллі інджой


все буде.

все вже є.

вот в чому фішка


...буду тіні ловити, от


всіх люблю...
про мене - я знайшлася



кому що - пардон за довготу й ліризм

@музыка: брриньь. трембіта

@настроение: буде. що таке трепета, снилось слово, з герасимюка

21:47 

мавка польова (з миру по нитці)

закон танго
Автор - ttydragon. Хром. ну ти скарб. ну ти багатозамінний скарб. ну ти знаєш. особливо коли засікаєш так, що я не бачу, що ти фотаєш.
ня.
я буду ще :)

Величезна подяка панні Дарині, що організувала мені спідничний антураж. без нього нічого б не було
вот.
прошу паньство до гілляки








21:39 

типу відгук з Шешор

закон танго
зна... 50 тисяч це багато.
зна... там така природа, що ти її бачиш - і тобі вже без фесту гарно.
зна... ця музика не завше була до фольку, але вона вставила.

я бачила багато прапорів "Слава Україні!"
...я зустріла там львівських толкінутих йольфів з гри.

Ми. вечором сиділи в гостях у львівського Пласту. вони співали українське, та ще й таке, що я половини не чула ніколи. за вечір жодного російського слова. і не з того понту, що мовний режим - а для них це нормально. я знаю, що це люди, і не варто їх ідеалізувати.
але перше, що я сказала, коли ми вийшли: ти бачиш цих людей. я все життя мріяла бути як вони.
це так - не знаю як - коли зустрічаєшся на стежці з втіленою своєю мрією...


а. і ще... я б не здивувалась зовсім, аби зустріла там в полі чи лісі святого. він би підійшов і привітався. і я би спитала, ще чого треба знати до молитов.


там село. і городи. на них росте укропчик, картопля і гарбузи, вони жовтим цвітуть
там була тьотя-завклубом, яка продала нам молока, а в процесі я з нею поговорила на тему, ага, треба робить, коли рук не докласти, то нічого не зробиться.

і сталася з мене повноцінна приходна істерика. бо я відчула - воно гнайбільш справжнє. найбільш з усього, що зі мною коли-небудь було.
укропчик. городик. небо.
оцей, автентичний світ.
я ще не знаю, як воно вийде.
але вже знаю саму правду.
вот.
буде.
вот.

а в річці вода тепла і жива, і мені так байдуже чи вона чиста... в крані щось геть інше тече, я вам кажу.
у мене сумка. у мене сережки.


у мене сусід по намету, який очолить топ усіх моїх сусідів по намету - з ним ваще не було проблем. дуже було зручно. ну ти знаєш.
спав я дуже по-фестивальному. 3 години... 3,5 години... і зовсім не спав.
а коли зовсім не спав - виліз о 5 з намету (ага, підйом о 6й) і радісно вмився на схід сонця приблизно.


я здійснив акцію "уїдь з Вінниці на чому хочеш", і прийшов з бегом на роботу. але то вже таке.
ага, і ще мене на праці пнули, і я написала статтю. і мене знову пнули. але вона висить. няк.

це було фест і щось трохи інше.
це було.
по-всякому. але щось точно змінилось. няв. всіх. лю. такі справи.
все буде. я вам сказала.

@музыка: всьо

@настроение: фан. і ластівки літають із віршів

Дневник Флюгери і перехрестя

главная