Засинала з цими рядками, прокинулась теж
Электричкой из Москвы
Я поеду, я поеду в никуда
Там где слышен крик совы,
Там, где стынет в лужах талая вода...
життя прекрасне і життя триває... а якщо людина дупель, то це ще можливість до урізноманітнення власного життя.... всесвіт, я тебе люблю... можна вважати це офіційно...зранку було щастя. сплю як сова...
нагадали вчора
чтоб было о чем выть зимними ночами, обламывая ногти об оконное стекло...
ничто не случайно
приходить іноді відчуття-бажання зникнути.. з монітору життя декого... це кажуть захисна реакція...
флудю....
Фрай хворевер