Люди... вітаю всіх з восьмим березня. зичу: кохання, що схоже на зграю тропічних метеликів, що злітають вгору з квітки, або на теплий камін і теплий плед, і велике горня з чаєм або глінтвейном зрозуміло що на двох - без кінця і краю; на простягнуту руку яка чи то прохання до єдності чи то виклик на поєдинок і такий погляд, що сама не потрактуєш - але краї предметів димлять. коли я тебе кохаю - це жести, предмети і мовчання
зичу: польоту у нічному небі над дев"ятиповерхівками - між зорями, листям, туманом, сновидами і котами. і тим, хто заради... Мистецтва у цю північ надягнув крила, і поклав на себе, на сон і на розум. це виклик. необов"язково імена чи слова.... повітря і кружляння
обожнюю котів
кохані, кожній з вас, які мене складають (ті хто мене читають дзвонять кудись висіпують-прим.глюкавтора) - букет білих тюльпанів - символ чистоти, архетипної, глибокої, об"ємної, незаплямованої по дефолту... краси й сутності
я вас обожнюю я розкриваю долоні і підкидаю кожній по оберемку чудес - мелодія, спів птахи, дзвінок Того Ну нарешті ет сетра - так буде завджи якщо хоч щось буває завжди не вмію давати обіцянок
сонця мої... величезне спасибі за ваше буття на світі
вам за таке моє буття на світі
просто я вас люблю
і це нікого не напрягає
бо це один з законів всесвіту
просто його пора осягнути