щастя
повертається
разом з посмішкою дитини
яка видужує
і поки що
менша за парасольку
що також
склала крила
й грипує

грипує в кутку дзига
не в змозі тупнути ніжкою
щоб розвіяти
свої кольорові
спіднички

з температурою
тридцять вісім і три
принишкла
вся оселя

і лише
двійко сумних істот
безпорадно снують
по кімнаті
шурхаючи по підлозі
своїми опущеними
крильми
Іван Малкович



чому мені видається, що це щастя? так. так буде? . так - гарно