я дійсно була на Зілантконі. і, знаєш, там не було нічого дивного. нічого супер-надзвичайного. уяви, люди такі ж. і події такі ж. казань - на щось схожа. коли я ходила нею, на певному етапі перестала відчувати, що в іншому місті.
пропустила менестрельники, тобто була лише на кількох.
та за кілька останніх годин Зіланта почула те, чого не вістачало.
Мітяй, Дя-ку-ю!
Государыня, сколько лет все строили дом, наша ли вина, что пустой
зато теперь знаем. каково с серебром - посмотрим, каково с кислотой
а в перший день, 2 числа, я мінорно сиділа в паркетнику. сумувала, нудьгувала і трохи жаліла себе.
і почула зі сцени - хтось грав БГ. і я зрозуміла, що капець не настане. і моє життя, мій стан повернув у бік світла.
мене врятувало.
і потім виявилось, що то було одне й те саме БГ. вже казала - дякую.
я багато на чому була, і більше - на чому не була
я точно знаю - я рада, що з"їздила
П.С. а ще - життя на Марсі є. хороші хлопці на зілантконі
багато до сприйняття.
я симпатизую Москві.
мя