я перший день на парах. я зранку приїхала. в потязі мск-київ був філіал Зіланту. і мені сподобалось.
я зрозуміла, що якась частина мене ще не доїхала, їде додому
блін
я йду по універу і шукаю зілантівські фейси.
я дуже швидко ходжу і дивуюсь, чого люди в метро СТОЯТЬ. не біжать...
в мене все ще відчуття зіланту.
я рада, що я туди поїхала Сова мала рацію. заразна штука
а ще - най-най...важливіше - я подивилася в дзеркало і зрозуміла - щось уже змінилось. не лише в рольовому. глобальніше. відчуваю себе глюкнутим рольовиком, так і позиціонуюся
Москва...
о
Человек Номоса й Человек Космоса.
Одісей, син Лаерта
я сподіваюсь...