[ollla]

світ твій, Боже -

складної конструкції:

ближні та крайні,

усміхнені так і на кутні,

а я на кухні

ховаюся від життя

за горнятком чаю

горнятко безвухе -

вдаю, що нічого не чую

кажу - нема мене тут,

кажу - я більше тут не ночую

буваю в собі лиш іноді

приходжу все рідше

пишу все гірше

грішу все краще

прости мені, Боже,

за те, що я ще

(крім всього іншого)

часом маскуюся

за схематичним

силаботонічним

віршем



а світ твій, як кажуть,

за задумом,

вільний

або принаймні - білий

Галя Крук

Comments

Привітики... вірші у.... "моєму стилі"... я б теж так писала... якби взагалі писалав ірші...

[Гость]

круто, мені подобається, що ніби й простий текст, а водночас такий глибокий і замкнутий в одну велику метафору

[ollla]

так от, існує сучасна українська література...

Існує, хто ж заперечує? А вірш дійсно супер! *сховала в цитатник* А хто така Крук? Де ти цей вірш знайшла?