закон танго
простіше застрелитись, ніж хоч щось в собі зрозуміти... і в світі заодне

мама....





Життя - один великий заголовок

На сто піщин

Моя причетність міряється словом,

і більш нічим

Шляхи назад бувають несуттєві,

бо день почавсь.

Миттєвість зачепилась за миттєвість,

і вийшов час.


Олеся Мамчич

@музыка: піду втоплюся у річці глибокій...

@настроение: температура

Комментарии
19.02.2007 в 01:21

на завжди те що простше - правильно
24.02.2007 в 00:46

ollla не знаю, а мені здаєтся, що коли я застрелюсь, все-одно нічого не зрозумію))) і навіть навпаки, коли хочеться жити, тоді "це і є моя найвища сутність" (Ліна Костенко). от так. а Мамчич сподобалася. ти вже розповідала про неї, і про цей вірш, але я якось не взяла до уваги. Даси почитати? :)
25.02.2007 в 00:05

закон танго
ок. застрелитись - це поклик душі :) часом. але треба це робити красиво, художньо і т. д. одним словом.... це дуууже складно :) мамчич ок коли самій повернуть... як сняданко?
25.02.2007 в 17:34

ollla згодна. колись розкажу одну історію - таку сумну і життєву.



Сняданко - руль! Мені вона (головна героїня) чомусь дуже нагадала тебе... ) це комплімент) просто у вас обох дуже гармонійно поєднується "українська суть" з сучасним світом) не знаю, як це ще сказати. коли побачимось, розкажу докладніше, і взагалі поговоримо про життя - так хочеться просто потеревенькати! з будь-ким... особливо з вами... а ще хочеться весни...



З.Ы. а ще хочеться рольової... сподіваюсь, що найближчим часом щось з вищезгаданого таки відбудеться... бо якщо ні - мені капець... повний і безповоротній... (((

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии