Такое...

[ollla]

Всім, з ким я вчора не пішов - wielkie przepraszam, Юта - тобі особисто. Моє я - чи ще щось - мені сказало, що "йому так треба". Просидіти цілий день дома, курсуючи між кухнею, кімнатою і книжкою. Щиро вірю, що значно провтикала, але те що мала, претендує на свідомий вибір.



Виправдання, що я не стовідсотково хатня тваринка:

Об"ява!

В університетському ботсаду майже зацвіли магнолії!!!!!!!! вони коли розпускаються, то схожі на гібрид з вербою - "котики", тобто пуп"янки, завбільшки см. 5 і пухнасті. а ще вони розпускаються дійсно на очах... поки я стояла під деревом - менше 3 хв, розпустилась квітка. коли йшла назад, дерева вже виглядали по-іншому.



а ще в ботсаду квітнуть жовті кущі, фіолетові й жовті квіточки при землі, барвінок і літає купа страшенно задоволених собою і життям горобців. варто/раджу/можна брати книжку або листочок або хліба горобцям, сідати на лавочку і .. все...

круто.

вот.





Стосовно Жадана ту Юта



Навіть якби ти покинула ці місця,

в яких народилась і де лишилась чекати,

де формувались риси твого лиця

і починались географічні карти,



навіть якби ти вживала чужі слова,

торкалась чужих плечей і чужих простирадел.

і навіть звідтіль, куди мало хто заплива,

не поверталась, хоч хто би тобі не радив,



навіть якби ти тікала від власних слідів,

від власних снігів на подвір"ї і сонця в ринвах,

якби уникала присмерків і холодів,

приспавши чужих кошенят на своїх колінах,



ти би примчала, всупереч всім листам,

назад - де високі дими і гарячі стіни,

напевне знаючи, що навіть там

ти його не зустрінеш.

С.Жадан

ну то власне всім.. хто читає... так відкрилося, так написалося... до чогось.



не можу визначитися зі своїм станом/статусом/настроєм/трохи світоглядом, але тільки частково.





Іще:

4 квітня, в середу, в Інституті Філології (це біля пам"ятника Грушевському) у не пам"ятаю якій аудиторії Мистецька зала, другий поверх, ліве крило, о 13:30 ( триватиме десь до 15:00) відбудеться зустріч з Євгенією Кононенко. Вот. перекажіть кому цікаво.

пішов я. добраніч. бувайте,

шановне паньство

мур

@музыка: а фіг його зна.. брринь - фіг його зна,фіг його зна,фіг його зна...

@настроение: проміжне - промежуточное... лиш не знаю куди.

Comments

дорога Олла!!!

річ у тім, що це ти вибираєш, куди тобі іти, а куди ні. так, у нас все було чудово, але я щиро вірю, що ти отримала не менше задоволення, сидячи вдома на м"якому рідному дивані та читаючи книгу) і саме вчора воно було тобі більше до душі. що ж, все так, як повинно бути! нічого випадкового.



особисто я останнім часом, здається (?!), починаю відчувати, який на мене план у Творця. можливо, це іллюзія ("Иллюзия и картина, но это не остановит нас..." БГ ), але я щось відчуваю. Щось, що ще не почалось... (с)Тартак - не має своїх думок! але я співаю)



сьогодні шла по ботсаду (вже після вас)), і не могла зрозуміти, про які магнолії ти говорила. наступного разу тикнеш мій ніс у них, добре?)



"Кто я? Зачем я здесь? Куда я направляюсь?"



прочитала вірш. можливо, це випадково (нічого випадкового?), але він Дійно відображує саме мене. зараз. та, і все життя також.



мурррррррр... слухаю себе. і ще деяких. і вас.)))

цілую, Юта

[Алан Мир]

прикро, що я не зміг піти на зустріч із Є. Кононенко. Сподіваюсь, це не останній раз.

Ти сама там була?))

[ollla]

пррровтикаллла!

ту Юта - ничто не случайно...