вишні цвітуть...

[ollla]

Дуже гарно. Темно, вечір, і купа дерев у білому квіті, підсвічених фйолетовим небом і червонуватим світлом міста. Вулиці, перехрестя, повітря, будинки... моє любе...

Що би я робив без тебе, моя ніжна королево - Мандри

Так гарно, затишно... тепле повітря... і запахи, які говорять до тебе... не що, а як

так сонце світить... мені сьогодні вже жарко було

думаю про спідницю. маю сукню... сарафан коде нейм мішок - це тканина, не фасон... не зовсім

Штука сьодні діалог у вечірньому тролейбусі нумер три

- девушка, какие у вас красивые глаза!

- дуже дякую...

- ааа, (пауза) дяякую... пауза А вы в школе учитесь?

- в університеті

- ааа... а на кого?

- на філолога

- ааа... а эт кто?

- людина, яка вчить 5 років укр мову і літературу.

- и что дальше?

- і все.

.....

- До побачення!

- а в по-русски понимаете?

- так, по-русскі дуже добре розумію.

- а говорите

- не хочу!

- а почему...

- тому що російською розмовляють в Росії!

- а в Украине?

- по-ідеї мають укр.

- а украинцы....?

- я не буду з вами підтримувати такого типу дискусію...

після паузи чуваки відійшли...

дуже весело...

мене майже не тіпало...

отак...





пишу вам, люди, Жадана.



Пластунка N

Так відступало твоє дитинство -

ставився голос, губились друзі,

високо в небі міцно і стисло

висло життя, мов сережка у вусі.



Так ми жили - голосні й недолугі,

вплетені в часу стрічку трофейну,

блудні поборники бугі-вугі,

скурвлені діти міцного портвейну.



Ти одягала військові боти,

бігла до школи - пенал, олівчик.

Все ще попереду - перші аборти,

татові джинси, мамин ліфчик.



Ще підіймало звивисту хвилю.

Срібна розгромлена клавіатура

ще формувала основи стилю -

так починалася контркультура.



З теплими гільзами "Біломору",

з ковдрами битих студентських акацій

так наполегливо рвався угору

змучений блюз твоїх менструацій.



Що нас єднало? Загоєні сварки

падали в ніч, як у воду весла.

Ми відкривались, творили шпарки.

Теплі вітри мимоволі занесли



смуток у душі, мов мед у соти.

Як ми трималися, Бога ради! -

попри усі божевільні гризоти,

попри задрочки радянської влади.



Цим і завершилось. Тлінь мажорна,

стишена хвиля, сутінь озерна.

Схиблений час розтинає, мов жорна,

спільного досвіду темні зерна.



Тільки я знаю - між гострого віття,

в перенасиченій біосфері

так лише варто вживати повітря,

так лише слід прочиняти двері.



Липне до уст почуття морфеми -

альтернативна прозора вода ця.

Те, що було, не розіб"єш на теми.

Так ми кохали. І нам - воздасться.

Сергій Жадан

і ще чогось прийшло, щоб нікому не здалося мало

панночка літ.тв. старший потік





Друге з трьох

ми любимо Воскресенку,

Може, тому, що нам на неї плювати?

Лише б уранці була вода

у двох моторошних склянках

на похилому столику.

І знайшлися чисті шкарпетки.

Я теж ношу чорні.

Можемо помінятися.

Ти завжди втискуєшся у те,

що є частиною мене.

Кожного разу - кожного останнього разу.



Ми обов’язково зустрінемося ще -

У нас спільні борги.

Оксана Шуруй

@музыка: а с флейтой и гитарой...

@настроение: кольорова каша

Comments

[soviz]

респект. у вас в універі прекрасно спрацьовую машинка для промивання мізків українською національною ідєєю. чесно кажучи, не думала що ти піддашся на цей ідиотизм.

Олю, в будь-якій країні люди розмовляють тїєю мовою, якою їм розмовляти комфортно, і яку розуміють оточуючі. Ти людина освічена, сама згадаєш приклади білінгвальних країн, та тих, де мов спілкування більше двох.

А намагання усюди впровадити використання української, всі розмови про те, що йде насильницька русифікація українських територій - фікція для того, щоб відволікти увагу сучасної української молоді від того, що насправді коїться. Від відсутності тієї нацональної ідеї, якою так люблять хизуватися наші політики та викладачі ВУЗів, від боягузтва української влади заявити про себе. Вам дурять мізки мовними питаннями, настроюючи проти Росії та росіян, галасуючи про необхідність стати європейською країною, щоб ви не дай боги не помітили, що з себе представляю ця, "незалежна" країна. В неї немає власного курсу, ідей, як жити далі, уявлення про те, що таке Україна взагалі. У нас є два курси - на Россію, та на Європу, і наша влада, як дешева лярва не може обрати, кому віддатись подорожче. Ні в кого й думки не виникає, що Україна може бути дійсно самостійною державою. Йти своїм курсом, а не до Європи, чи Азії.

Я не сперечаюсь, що офіційною мовою в Украні має бути українська. Хоча б тому, що слова однокорінні. Але розмовна мова це опція, яку кожна людина має право обирати самостійно. А підняття своїх мовних вподобань на стяг, вимахування ними, або відмова розмовляти тією мовою, якою з тобою говорить співрозмовник, є показником того, що людина сама не вірить у власні переконання, як би не дивно це звучало. Якщо розмовляти українською для тебе є природнім, тому що це та мова, якою тобі мама співала колискові - розмовляй, будь ласка. Якщо спілкування українською - твій особистий вибір - на здоров'я. Тільки не треба це - на стяг. Не треба про національну ідею, русифікацію і боротьбу за державність. Звучить фальшиво.

Це не про тебе, не ображайся. Наболіло.

Про те, що в Росії розмовляють россійською...Приїдеш до Москви, чи будь якого іншого великого міста - прислухайся, якими мовами говорять на вулицях. Там можна почути россійську, біларуську, англійську, татрську, башкірську, кільканадцять діалектів африканської....а від українського суржика у московському метро мене вже навіть не тіпає - звикла.

Відверто кажучи, я витратила півгодини часу і купу букв не для того, щоб тебе образити. Я просто дуже хочу, щоб оточуючі мене люди думали своєю головою. Аналізували інформацію, яку їм дають, і робили власні виводи, а не просто всотували те, що чують, стаючи знаряддям в руках тих, хто має з міфічної національної ідеї непогані прибутки, і не тільки моральні.

Думай сама. Вирішуй для себе. І не забувай, що кожна людина на цій планеті має право на особистий вибір деяких речей - образу життя, кольору волосся, сексуальної орієнтації і т.д. Мова теж входить в цей список.

[Anjey V.]

ollla мя-а-а-ау когда все цветет - это вообще абалдезно, да





soviz респект за мыслю жаль вот только что от того сколько бы мы не флудили по дайриках и не размахивали флагами - ничего не изменится... надо действовать для того чтобы сделать нашу страну действительно независимой... не буду расписывать... лучше пойду сделаю что-то полезное

[ollla]

to Sov: все окей правда. Да ради Бога! да как угодно. я знаю. і нікого не примушую, хоча б тому що сама не є прикладом. сподіваюсь, я ще не дожилася до амбразури. мрр. Заради чого я цю штуку надрукувала - просто реакція на україномовну дівчину в людей була: ой... штука. а шо ето? а как єто? деевушка!

я вот не вмію слати людей, які до мене залицяються (це мій недолік, що слати не навчилась). так виявляється, щоб люди відстали, до них достатньо заговорити Щирою Українською Мовою бажано з галицьким акцентом... І не треба вживати матюків

я взагалі розмовляю - українською, російською, польською, часами англійською, трьома видами суржика і, буває, вставляю латину (ой...). Останнім часом у захваті - щирому й філологічному - від експресивності суржика. такий руль! і виходить така страшна каша... И шо вы думаете - мне хорошо!

няв. есть надежда, что я не дожился.

взагалі дякую за доречні думки. роздрукую і буду показувати в разі необхідності екстремістам якщо таких зустріну

Отак надрукувала пост. на тему багатозначності друк. знаку: "Нам не дано предугадать, чем наше слово отзовется" - по-любому