послухай мене, будь-ласка. якщо в душі, полі, організмі з"являється чорна дірка - замість людини, яка. ну якої Тепер Немає. ти думаєш - нічого, заживе. час іде, краї загоюються. кров тече менше. змінюється на якусь іншу рідину. а дірка нікуди не дівається. болить.
жити можна. жити від усього можна
но нужно ли?
перетворювати все життя на ілоюстрацію принципу: А я переживу. там чомусь ніц не залишається, в житті, крім цього самопереконання.
порожнеча.
и одиночество
хоча купа народу навколо. але. Ти розумієш. (будь-ласка)
розумієш,
я занадто багато пісень не можу слухати. щоб не вантажити потім людей навколо власною неадекватністю і ниттям
БГ...
мой рок-н-ролл - єто не цель и даже не средство...
от і все.
пам"ятаєш?
будь-ласка
смішна я. чогось ще хочу... жаліюся. ги. ки хи
не заглядайте всередину себе, не варто. хоч іноді
бач, як все смішно...
дуже.
-
-
09.10.2007 в 00:12-
-
11.10.2007 в 17:58нічо
просто це привід порозумнішати...
да вот все никак...
нічо. все приблизно як завжди...
до речі, приблизно це, тільки скорочено і не так емоційно я хотіла тобі написати в коментах до того поста, який
"я и так слишком плохо схожусь с людьми"
потім вирішила шо це не оптимістично
но чет так виходить
про дірки, які затягуються... але зовсім потроху
та ладно...
таке
-
-
11.10.2007 в 19:20это тоже прошло...
состояние вот то самое.
прошло - и хорошо...