закон танго
по-перше
14 жовтня. Покрова.
Слава Україні!
Героям слава!
по-друге
я захворіла. простуда і т д. сиджу на лікарняному. аж півтора дня.
і до середи буду.
написала звіт про поїздку у Стеблів і тд. вийшло щось доовге.
ну нічо все одно молодець.
і мерзну, мерзну просто як не знаю хто.
і дзвонила одній панночці, яка і так все сама про себе знає. вибач, можеш думати що завгодно, алеблін нас знов згадують підряд. нас знов згадують поряд. посмійся.
і нічим нічо не закінчилось...
і ще невідомо до чого
По Києву ходять леви... Невірно - леви стоять біля Ратуші у Львові. Леви залишились там.
І все ж - по Києву ходять леви. Якщо ви озирнетесь і придивитесь - вони прикинуться пам"ятником, тінню, деревом, силуетом під балконом... таак, особливо закоханим силуетом.
Лише якщо ви зможете, вимкнете час, пропадете з поля зору перехожих... вони підійдуть до вас. І один покладе голову вам на коліна. А хтось сяде поряд. Ваша тінь стане химерною готичною (графічною) істотою. і тепер вона командуватиме, бо знає більше. насправді завжди знала більше але мовчала... Зате ти зрозумієш мову тінистих левів. І побачиш переплетіння чорно-сірих, попелястих троянд, крізь які проглядають зорі, вістря яких загорнуті у синій оксамит неба, немов руки Тоїх, з блакитною кров"ю...
А зранку, поспішаючи в офіс, ти побачиш там виноградну лозу з балкону і чорний мокрий асфальт (щойно поливайка проїхала).
Просто кицьки не люблять води. і можуть досить високо стрибнути.
але
хтось
прошепоче
тобі
доброго ранку
фігня?
шо ж ти імєла в віду?
насправді - як воно
14 жовтня. Покрова.
Слава Україні!
Героям слава!
по-друге
я захворіла. простуда і т д. сиджу на лікарняному. аж півтора дня.
і до середи буду.
написала звіт про поїздку у Стеблів і тд. вийшло щось доовге.
ну нічо все одно молодець.
і мерзну, мерзну просто як не знаю хто.
і дзвонила одній панночці, яка і так все сама про себе знає. вибач, можеш думати що завгодно, але
і нічим нічо не закінчилось
і ще невідомо до чого
По Києву ходять леви... Невірно - леви стоять біля Ратуші у Львові. Леви залишились там.
І все ж - по Києву ходять леви. Якщо ви озирнетесь і придивитесь - вони прикинуться пам"ятником, тінню, деревом, силуетом під балконом... таак, особливо закоханим силуетом.
Лише якщо ви зможете, вимкнете час, пропадете з поля зору перехожих... вони підійдуть до вас. І один покладе голову вам на коліна. А хтось сяде поряд. Ваша тінь стане химерною готичною (графічною) істотою. і тепер вона командуватиме, бо знає більше. насправді завжди знала більше але мовчала... Зате ти зрозумієш мову тінистих левів. І побачиш переплетіння чорно-сірих, попелястих троянд, крізь які проглядають зорі, вістря яких загорнуті у синій оксамит неба, немов руки Тоїх, з блакитною кров"ю...
А зранку, поспішаючи в офіс, ти побачиш там виноградну лозу з балкону і чорний мокрий асфальт (щойно поливайка проїхала).
Просто кицьки не люблять води. і можуть досить високо стрибнути.
але
хтось
прошепоче
тобі
доброго ранку
фігня?
шо ж ти імєла в віду?
насправді - як воно
-
-
17.10.2007 в 21:14"Если однажды вдруг
Меня не окажется вовсе..."
Хм...к чему это я...
Наверное,из-за львов...
Выздоравливай!
-
-
17.10.2007 в 23:27іще так
Когда умру
Стану флюгером я на крыше
На ветру
Ф.Г.Лорка
але, здається, із Фрая
а взагалі, під впливом наближення дивної штуки під назвою "творчий звіт" в інституті, я намагаюся/глючуся писати якісь тексти, а потім з"ясовувати для себе степінь їхньої художності... хоч якоїсь художності.
тому оце вішаю і чекаю рецепшена
ня...