закон танго
цитата.
"
Марія Савчин ("Марічка"), "Тисяча доріг. Спогади жінки-учасниці підпільно-визвольної боротьби під час і після Другої світової війни"
Київ, "Смолоскип", 2003.
це важить мені.
і це - не пусті розмови.
розумієте?
...хай вибачать мені всі ті, кого це не гребе.
"
Священники в загальному ставилися прихильно до підпільно-визвольного руху. проте не всі вони розуміли, навіщо ми ведемо, в їхньому розумінні, безвиглядну боротьбу. "Діти, ви ж усі загинете і пропадете", - казали. Тим часом і вояки УПА, і підпільники розуміли, що в тогочасній міжнародній обстановці в нас немає шансів здобути самостійність. Але ми також усвідомлювали собі іншу правду. якщо народ не буде здатний встати за себе і протиставитись окупантові, він не визволиться з неволі навіть тоді, коли і створиться для того сприятлива ситуація. Власне, викорінити в народі почуття фатального приречення долі, викресати віру в себевартість і зробити його здатним чинити опір окупантові в кожному селі, в кожній хаті - оце й була наша мета...
Очевидно, боротьбя потягала за собою численні втрати. Одначе в тій добі народ і так не обминув би їх. Почалася світова війна, і большевики мобілізували в армію всіх чоловіків, хто лиш надався. Молодь, яка пішла в УПА, в іншому разі була б змобілізована до ЧА. Новобранців, головно із західних областей. большевики кидали без вишколювання на передову, на гарматне м"ясо. якщо не в УПА, то були б загинули на фронтах, за Сталіна, за колгоспи. Коли вже історія призначила нашому поколінню скласти такі велетенські жертви, то чи не кращий вибір був скласти їх за вибір свого народу, а не за сталінську імперію"
Очевидно, боротьбя потягала за собою численні втрати. Одначе в тій добі народ і так не обминув би їх. Почалася світова війна, і большевики мобілізували в армію всіх чоловіків, хто лиш надався. Молодь, яка пішла в УПА, в іншому разі була б змобілізована до ЧА. Новобранців, головно із західних областей. большевики кидали без вишколювання на передову, на гарматне м"ясо. якщо не в УПА, то були б загинули на фронтах, за Сталіна, за колгоспи. Коли вже історія призначила нашому поколінню скласти такі велетенські жертви, то чи не кращий вибір був скласти їх за вибір свого народу, а не за сталінську імперію"
Марія Савчин ("Марічка"), "Тисяча доріг. Спогади жінки-учасниці підпільно-визвольної боротьби під час і після Другої світової війни"
Київ, "Смолоскип", 2003.
це важить мені.
і це - не пусті розмови.
розумієте?
...хай вибачать мені всі ті, кого це не гребе.
- Ну вы же не думаете, что способны победить?
- Конечно, не думаем. Но думаем, что если сейчас будем сражаться до последнего, когда-нибудь Украина будет свободной.
Когда-то в Одессе греки-эмигранты создали тайное общество "Филики Этерия", призванное настроить Российскую империю, только разобравшуюся с Наполеоном, на нападение на Османскую Порту с целью реставрации Византии. Не получилось. Стало также известно, что турки, осведомленные о крайне нестабильных настроениях в Греции, готовят там настоящий геноцид. Тогда все члены общества, способные держать оружие, вооружились, одели шляпы с черепами и костями и отправились через Румынию в Порту одним неполным полком. Идиотский марш как он есть. После освобождения Румынии их почти всех перебили подоспевшие турецкие войска. Когда известие об этом долетело до Греции, там вспыхнуло восстание, похоронившее добрую долю всего этноса, но принесшее стране независимость.
Если бы кучка безбашенных обалдуев не рванулась полком против огромной империи, греки бы не успели.
И если бы за триста пятьдесят лет до этого последний император Рима не стал в разбитые ворота с тремя компаньонами против многотысячной армии - у них не было бы символа и желания.
Иногда битвы немногих против тьмы оборачиваются поражением тьмы.
вот
злых, добрых, трусливых и героических. и всё это интересно и поучительно.
до тех пор, пока не приезжают на мерседесах с флажочками господа в костюмах и не начинают рассказывать кто тут белый, а кто труЪ чорный, покуда товарищи сбоку на куркуляторах считают рейтинги.
их бы можно было игнорировать, кабы энное количество недоумков не прислушивалось внимательно к словам вышеуказанных политических существ.
печально в общем мне, вот.
ку.
я просто вирішила скласти свою власну думку.
поза цими штуками. чи вийде? вийде.
ось.
угу. Хром, я тебе впізнала...
маш рацію.
не дзвониш?
ми тримаємо інтригу.
чи напругу.
ось.
це виходить літературний твір. як казав один Із. ми живемо у тексті.
ось.
ня?
кхм, очень в точку
це сказав Тарас Прохасько.
в нтерв"ю журналу ШО, здається, останній номер. є в Юлі.
і скоріш за все є в неті.
до речі, пан читав Прохаська?
"це окрема тема"
до речі, з опери дурних питань - я так розумію, що вас в офлайні вже геть усі бачили, і одна Олла продуплила...
це дуже окремо. і я можу говорити багато, але геть нічого не додам.
хоча це фігура мови. адже є він.
ну таке.
я ж кажу. це надовго
пан обламывается Ремарка дочитать и Гессе стоит нетронутый. даром что as is - німецькою.
та её-то я хотя б учил официально, единственную 8)
да-да, из той же оперы.
так.
в целях.
кидаю на вконтакт с ним интервью.
из этого можна почувствовать... дальше будет ясно.
чи потрібна нам просвіта?
ага. а я піду читать Монтеня з екрана з метою підготовки до заліку з курсу "жанри літ.-худ. критики", жерсть то яка.
всьо
как она есть.
удач
то навзаєм