закон танго
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
четверг, 03 января 2008
закон танго
Побажання на цей рік
Наша работа во тьме.
Мы делаем, что умеем.
Мы отдаем, что имеем.
Наша дорога во тьме.
Сомения стали страстью,
А страсть стала судьбой.
Все остальное - искусство
В безумии быть собой
я зичу - бути собою.
це досить важко.
досить ємко.
і займе багато часу.
мені здається, саме це - важливо...
З Новим роком, любі!
хоч і так дивно, може...
так, чогось - без рожевих зайців.
Наша работа во тьме.
Мы делаем, что умеем.
Мы отдаем, что имеем.
Наша дорога во тьме.
Сомения стали страстью,
А страсть стала судьбой.
Все остальное - искусство
В безумии быть собой
С.Лукьяненко "Лабиринт отражений"
я зичу - бути собою.
це досить важко.
досить ємко.
і займе багато часу.
мені здається, саме це - важливо...
З Новим роком, любі!
хоч і так дивно, може...
так, чогось - без рожевих зайців.
закон танго
початок року -
не спати ночами, а навпаки, дрихнути цілий день. в результаті - спати багато...
красивий макіяж. красиві фейси.
навколо мене всі (близькі...) борються з моїми комплексами, незручностями і "я себе не люблю",
дякую, хороші мої. Я точно знаю - все допоможе. я обіцяю.
...а зі страхами я борюся сама.
підготовка до НГ пройшла у фентезюшному перевтіленні. "Одеться, накраситься, еще раз накраситься... сделать себя красиво", нерви, нерви, нерви...
Результат: "Роксоляно, мені бракує твоїх уст..." і далі по тексту "Братів Гадюкіних". Важатиму це добрим пророцтвом на рік... Люблю Гадюкіних!
так що дякую, Айсман.
новий рік я зустріла у глибоко нереалістичному оточенні людей? в різноманітних прикидах... "как год встетишь, так его и проведешь"
а потім були довгі і гарні танці.
ня.
все було добре...
Початок Року
- цеи сни, книжки і лунжатник. Це чудово. здорово. мені подобається...
Москвичі. Шановне панство, ви, як завжди, дуже кльові
НЯЯЯ...
а ще:
В МЕНЕ СЬОГОДНІ БУЛА ФОТОСЕСІЯ.
результат є. результат позитивний. цікавий ефект - не впізнаю себе ну зовсім. ну й добре.
хай і це буде добрим знаком.
ПОДЯКИ: -Monochrome- - за власне фотосесію, за все-все-все, няя. Я обіцяю перестати лякатись об"єктиву...
Алиса Кэрролл - за макіяж. а то яка ж без "обличчя" фотосесія. мрр
Неведомая - панчохи. Це було круто. зачот. ня
gambit-dr - за моральну підтримку і кривляння на задньому фоні. дуже допомогло, справді...
і, звичайно, Лунжику, який нас всіх не випер...
мррр
не спати ночами, а навпаки, дрихнути цілий день. в результаті - спати багато...
красивий макіяж. красиві фейси.
навколо мене всі (близькі...) борються з моїми комплексами, незручностями і "я себе не люблю",
дякую, хороші мої. Я точно знаю - все допоможе. я обіцяю.
...а зі страхами я борюся сама.
підготовка до НГ пройшла у фентезюшному перевтіленні. "Одеться, накраситься, еще раз накраситься... сделать себя красиво", нерви, нерви, нерви...
Результат: "Роксоляно, мені бракує твоїх уст..." і далі по тексту "Братів Гадюкіних". Важатиму це добрим пророцтвом на рік... Люблю Гадюкіних!
так що дякую, Айсман.
новий рік я зустріла у глибоко нереалістичному оточенні людей? в різноманітних прикидах... "как год встетишь, так его и проведешь"
а потім були довгі і гарні танці.
ня.
все було добре...
Початок Року
- цеи сни, книжки і лунжатник. Це чудово. здорово. мені подобається...
Москвичі. Шановне панство, ви, як завжди, дуже кльові
НЯЯЯ...
а ще:
В МЕНЕ СЬОГОДНІ БУЛА ФОТОСЕСІЯ.
результат є. результат позитивний. цікавий ефект - не впізнаю себе ну зовсім. ну й добре.
хай і це буде добрим знаком.
ПОДЯКИ: -Monochrome- - за власне фотосесію, за все-все-все, няя. Я обіцяю перестати лякатись об"єктиву...
Алиса Кэрролл - за макіяж. а то яка ж без "обличчя" фотосесія. мрр
Неведомая - панчохи. Це було круто. зачот. ня
gambit-dr - за моральну підтримку і кривляння на задньому фоні. дуже допомогло, справді...
і, звичайно, Лунжику, який нас всіх не випер...
мррр
воскресенье, 30 декабря 2007
закон танго
першого січня цього року в сільській хаті на кухні
я почула вірш, почула від Альони
і вважаю вірним поставити його символом/девізом цього милого року.
не за змістом, але за духом. і точно за стилістикою.
Собака охраняла гладіолуси
Маячило їй щасьє впереді
І вєтєр нєжно гладив на собакє волоси
Казав:"Смєлєй, собако, вдаль гляді!"
Прийшла зіма. Зов"яли гладіолуси.
Їх качествєнность втрачена була.
Собака взвила нєнормальним голосом,
сказала "Гаууу" - і помєрла
ТНМК
люблю суржик за страшезну експресивність. люблю.
ну що, й мене наздогнав цей флешмоб, нема сил боротись...
гаразд
Сайт года: дайрики
Знакомство года: не повірите, Батюк. він познайомив мене з ще двома чудовими людьми, без яких я дечого не уявляю (Женька і Лисий, так). і це, знаєте, дуже результативно. а ще він спровокував мені таку "хозарську полеміку" що капець як мало місця... результативно
Фильм года: замислилась..
Газета года: Студент+, мені його кожен понеділок одногрупники приносили. і це був симпатичний початок понеділка
Блюдо года: яблучний струдель. а хендмейдсамсклепал - яблучний пиріг
ощущение года: звезда. нет, не та, что Феанора. час летить, немов на крилах
Язык года: іспанський, який я ніфіга не вчу. гаразд?
Экстрим года: моя з Варгою нічна розмова напередодні 24 січня, іспиту з української літератури
Концерт года: Зіланткон. концерт, цирк і балаган в одному флаконі. плюс поїздаті поїзди
і Арєф"єва навесні
Интерес года: дві поігонки однако. Перша і перша самостійна. вставило
Мечта года: Зіланткон, до речі. и денег
Несбывшаяся мечта года: Коктебля... і похід в гори.
все ще хочу.
Город года: Київ - вічне. гніздо.
Место года: під компом
Открытие года: "Табу"
Персональное событие года: звіздеці в личной жизні, і прикиньте, не в зустрічанні з хлопцями. виявл., буває гірше.
Исполнитель года: Терція. і БРАТИ ГАДЮКІНИ, форева!
Песня года: "Коляда" бурдонівська, плюс пачка толкінутого фольклору, толкінутий ф-р густо перемішаний
Лучшая поездка года: Різдвяні Карпати - попри все. це було Архетипно. так. бо Бог поряд
і Форум видавців у Львові. я там була. і мені багато що вдалося
Традиция года: втикуча пташка. і ще - пакувати в рюкзак дзеркала і вечірні сукні...
Настроение года: опа... тобто он як! тіпа офігєть...
Разочарование года: личная жизнь. и та, что не клеилась, тоже
Вещь года: табушні сережки і решта звідти приглюків
Пожелание года: шоб ти жив у час великих змін. І СЛІДКУЙ ЗА СВОЇМИ БАЖАННЯМИ, твою наліво!
Вопрос года: і шо?
Погода года: хмари знизу, хмари зверху, ну то й що, а нам всьо пофіг, особливо якщо дать нам поспать
Цвет года: фіолетовий - бо пофіговий.
і бірюзовий - небесно-синій
практична хавка року: вівсянка, сер. з родзинками, сер. жери, бо спізнишся!
Время суток года: втикуча ніч. і люба традиційна суботня п"ята ранку
Книга года: Тарас Прохасько "FM-Галичина". світоглядна. свтотворча. однозначно.
Одежда года: кап-кап-капелюх. нарешті.
Подарок года:
я брала участь у даруванні одній Особі чорно-червоної вишиванки, і це було ТАК.
Мені: контекстуально, але пачка цукру-рафінаду.
Кафе года: мабуть, "Дзига" під час форуму видавців
і ще
робота року: я работаю курьєром! оч. весело и насмерть креативно
подія-стан: я почала задивлятись на маленьких дітей...
Фраза года: он уже не ребенок, он давно подрос...
о как...
"кто рано ложится и рано встает - жаворонок
кто поздно ложится и поздно встает - сова
а кто поздно ложится и рано встает - просто долбанутая птица"
Ребята, это был результативный год. правда. спасибо.
я рада
Я пограла в поетичному театрі Архипчука. отримала багато досвіду, вміння вимовляти слова. і кинула, бо вирішила, що моє психічне здоров"я мені дорожче.
Я позустрічалась з хлопцем Мого віку, отримала купу корисно-неприємного досвіду
наговорилась з ним про те, якими мають бути стосунки по саме "не можу"
і нарешті вважаю, що мій погляд на це залишається при мені, навіть якщо його не розділяють.
твердо переконалася, що бажання нафік збуваються
здається, почала любити варити їсти. і твердо зрозуміла, що це необхідний скіл.
я за цей рік дуже чітко розучилася літати і "восторгаться".
навчилася швидко ходити і цинічно-прозаїчно рахувати час.
піймала себе на думці, що ніфіга не розбираюсь в людях. і вперше подумала "я й людей не дуже..."
була за крок до фрази "всі мужики сво..." але її, ура, не сказала.
"во всякой любви, кроме любви, есть еще много чего..."
усвідомила, що відсутність зустрічань з хлопцем - не найбільша трагедія у житті.
і ця відсутність - дає тобі купу часу, і можна займатись ще дечим, а не сидіти Ярославною на валу (тут за кадром ржак... Все одно я в цей концепт не дуже, але я до нього наблизилась...)
між сном і спілкуванням могла вибирати сон.
сподіваюсь, дечому навчилася.
стала дуже пафосною особою в плані спізнень на пари й невтемних на парах трьопів...
за що мені зачот...
попри все це - життя прекрасне
і ось я тут хочу, корист. нагодою...
читать дальше
це підсумок і знак на новий рік.
на святкування. хоча б
з новим роком, люди
P.P.S. а ще сьогодні збулась теж одна важлива моя мрія. я виварила посуд на кухні. він тепер чистий. і я це вже вмію. коротше, це мене довго парило, і ось нарешті.
причому убила я лише один бокал.
я його під холодну воду засунула...
не робіть так
я почула вірш, почула від Альони
і вважаю вірним поставити його символом/девізом цього милого року.
не за змістом, але за духом. і точно за стилістикою.
Собака охраняла гладіолуси
Маячило їй щасьє впереді
І вєтєр нєжно гладив на собакє волоси
Казав:"Смєлєй, собако, вдаль гляді!"
Прийшла зіма. Зов"яли гладіолуси.
Їх качествєнность втрачена була.
Собака взвила нєнормальним голосом,
сказала "Гаууу" - і помєрла
ТНМК
люблю суржик за страшезну експресивність. люблю.
ну що, й мене наздогнав цей флешмоб, нема сил боротись...
гаразд
Сайт года: дайрики
Знакомство года: не повірите, Батюк. він познайомив мене з ще двома чудовими людьми, без яких я дечого не уявляю (Женька і Лисий, так). і це, знаєте, дуже результативно. а ще він спровокував мені таку "хозарську полеміку" що капець як мало місця... результативно
Фильм года: замислилась..
Газета года: Студент+, мені його кожен понеділок одногрупники приносили. і це був симпатичний початок понеділка
Блюдо года: яблучний струдель. а хендмейдсамсклепал - яблучний пиріг
ощущение года: звезда. нет, не та, что Феанора. час летить, немов на крилах
Язык года: іспанський, який я ніфіга не вчу. гаразд?
Экстрим года: моя з Варгою нічна розмова напередодні 24 січня, іспиту з української літератури
Концерт года: Зіланткон. концерт, цирк і балаган в одному флаконі. плюс поїздаті поїзди
і Арєф"єва навесні
Интерес года: дві поігонки однако. Перша і перша самостійна. вставило
Мечта года: Зіланткон, до речі. и денег
Несбывшаяся мечта года: Коктебля... і похід в гори.
все ще хочу.
Город года: Київ - вічне. гніздо.
Место года: під компом
Открытие года: "Табу"
Персональное событие года: звіздеці в личной жизні, і прикиньте, не в зустрічанні з хлопцями. виявл., буває гірше.
Исполнитель года: Терція. і БРАТИ ГАДЮКІНИ, форева!
Песня года: "Коляда" бурдонівська, плюс пачка толкінутого фольклору, толкінутий ф-р густо перемішаний
Лучшая поездка года: Різдвяні Карпати - попри все. це було Архетипно. так. бо Бог поряд
і Форум видавців у Львові. я там була. і мені багато що вдалося
Традиция года: втикуча пташка. і ще - пакувати в рюкзак дзеркала і вечірні сукні...
Настроение года: опа... тобто он як! тіпа офігєть...
Разочарование года: личная жизнь. и та, что не клеилась, тоже
Вещь года: табушні сережки і решта звідти приглюків
Пожелание года: шоб ти жив у час великих змін. І СЛІДКУЙ ЗА СВОЇМИ БАЖАННЯМИ, твою наліво!
Вопрос года: і шо?
Погода года: хмари знизу, хмари зверху, ну то й що, а нам всьо пофіг, особливо якщо дать нам поспать
Цвет года: фіолетовий - бо пофіговий.
і бірюзовий - небесно-синій
практична хавка року: вівсянка, сер. з родзинками, сер. жери, бо спізнишся!
Время суток года: втикуча ніч. і люба традиційна суботня п"ята ранку
Книга года: Тарас Прохасько "FM-Галичина". світоглядна. свтотворча. однозначно.
Одежда года: кап-кап-капелюх. нарешті.
Подарок года:
я брала участь у даруванні одній Особі чорно-червоної вишиванки, і це було ТАК.
Мені: контекстуально, але пачка цукру-рафінаду.
Кафе года: мабуть, "Дзига" під час форуму видавців
і ще
робота року: я работаю курьєром! оч. весело и насмерть креативно
подія-стан: я почала задивлятись на маленьких дітей...
Фраза года: он уже не ребенок, он давно подрос...
о как...
"кто рано ложится и рано встает - жаворонок
кто поздно ложится и поздно встает - сова
а кто поздно ложится и рано встает - просто долбанутая птица"
Ребята, это был результативный год. правда. спасибо.
я рада
Я пограла в поетичному театрі Архипчука. отримала багато досвіду, вміння вимовляти слова. і кинула, бо вирішила, що моє психічне здоров"я мені дорожче.
Я позустрічалась з хлопцем Мого віку, отримала купу корисно-неприємного досвіду
наговорилась з ним про те, якими мають бути стосунки по саме "не можу"
і нарешті вважаю, що мій погляд на це залишається при мені, навіть якщо його не розділяють.
твердо переконалася, що бажання нафік збуваються
здається, почала любити варити їсти. і твердо зрозуміла, що це необхідний скіл.
я за цей рік дуже чітко розучилася літати і "восторгаться".
навчилася швидко ходити і цинічно-прозаїчно рахувати час.
піймала себе на думці, що ніфіга не розбираюсь в людях. і вперше подумала "я й людей не дуже..."
була за крок до фрази "всі мужики сво..." але її, ура, не сказала.
"во всякой любви, кроме любви, есть еще много чего..."
усвідомила, що відсутність зустрічань з хлопцем - не найбільша трагедія у житті.
і ця відсутність - дає тобі купу часу, і можна займатись ще дечим, а не сидіти Ярославною на валу (тут за кадром ржак... Все одно я в цей концепт не дуже, але я до нього наблизилась...)
між сном і спілкуванням могла вибирати сон.
сподіваюсь, дечому навчилася.
стала дуже пафосною особою в плані спізнень на пари й невтемних на парах трьопів...
за що мені зачот...
попри все це - життя прекрасне
і ось я тут хочу, корист. нагодою...
Психоаналіз
читать дальше
це підсумок і знак на новий рік.
на святкування. хоча б
з новим роком, люди
P.P.S. а ще сьогодні збулась теж одна важлива моя мрія. я виварила посуд на кухні. він тепер чистий. і я це вже вмію. коротше, це мене довго парило, і ось нарешті.
причому убила я лише один бокал.
я його під холодну воду засунула...
не робіть так
суббота, 29 декабря 2007
закон танго
я сьогодні злилась...
я навіть поплакати збиралась...
я спробувала сходити за ялинкою, бо хочу "йолку"
облазила я це академмістечко, ніц не знайшла...
40 грн за обскубану, дуже манюсіньку... нафік
і ось висновок, що гув в моїй голові
мужик в доме нужен за тем, чтоб приносить под новый год домой ёлку. такую большую, пушистую и пахучую. Чтоб вокруг этой ёлки прыгали жена и мелкие дети, для которых это вообще чудо. И чтоб за кадром остались вопросы, сколько она стоила, и как офигенно неудобно волочь ее домой. Чтоб семья просто знала - им принесут ёлку...
в любом случае
вот. блин.
и пусть этот пост прочитают те, кому когда-нибудь выпадет везение/подстава со мной встречаться...
потому что если совпадет с новым годом, и я буду сама выбирать ёлку, торговаться И ВОЛОЧЬ ЕЕ ДОМОЙ, пачкаясь в смоле...
я смогу кого-то зачеркнуть. будет большое желание...
П.С. вот несколько лет за ёлкой ходила, и ничего. а сегодня зацепило. обидно, да.
у меня архаические представления о мужчинах? пусть.
я так думаю.
и знаете, я буду считать этот слегка взвинченный пост заявлением года. вот.
всех поздравляю...
я навіть поплакати збиралась...
я спробувала сходити за ялинкою, бо хочу "йолку"
облазила я це академмістечко, ніц не знайшла...
40 грн за обскубану, дуже манюсіньку... нафік
і ось висновок, що гув в моїй голові
мужик в доме нужен за тем, чтоб приносить под новый год домой ёлку. такую большую, пушистую и пахучую. Чтоб вокруг этой ёлки прыгали жена и мелкие дети, для которых это вообще чудо. И чтоб за кадром остались вопросы, сколько она стоила, и как офигенно неудобно волочь ее домой. Чтоб семья просто знала - им принесут ёлку...
в любом случае
вот. блин.
и пусть этот пост прочитают те, кому когда-нибудь выпадет везение/подстава со мной встречаться...
потому что если совпадет с новым годом, и я буду сама выбирать ёлку, торговаться И ВОЛОЧЬ ЕЕ ДОМОЙ, пачкаясь в смоле...
я смогу кого-то зачеркнуть. будет большое желание...
П.С. вот несколько лет за ёлкой ходила, и ничего. а сегодня зацепило. обидно, да.
у меня архаические представления о мужчинах? пусть.
я так думаю.
и знаете, я буду считать этот слегка взвинченный пост заявлением года. вот.
всех поздравляю...
четверг, 27 декабря 2007
закон танго
я сьогодні слухала Салютку...
серйозні пісні, виявляється...
просто - мені добре.
чіпляє. це важливо...
а перший пост дайрик ковтнув...
Бывшие мужчины
Куда приходят бывшие мужчины,
Когда гроза и на дворе темно?
В свой день Рожденья или в именины
Они приходят под мое окно
Они звонят у двери в колокольчик,
Протягивают с сушками пакет –
Их шаг слегка неточен, их дух уже непрочен,
Их бывшего нахальства нет как нет!
В беспечной круговерти
Им иногда, поверьте
Становится так странно
Слегка не по себе,
А тут и дождь, к тому же!
С утра дела закружат…
Прости, что так – незванно,
Но вот опять к тебе…
Когда приходят бывшие мужчины,
Я их веду на кухню, как всегда…
У них всегда находятся причины,
Что побудили их прийти сюда:
Они, как правило, все деловые…
Я слушаю внимательно и жду:
Хвастливые и злые, как никогда, родные –
Они еще не раз ко мне придут
Какие в небе тучи!
А дома как-то скучно…
Жена немного пилит,
А та? Ну, когда как…
Да и кому я нужен?
Опять слегка простужен…
А помнишь, как все было?…
Темно? Ну все, пока!
Они со мной большие величины!
Я слушаю, пытаюсь их понять…
Зачем приходят бывшие мужчины,
Давно уже не тайна для меня
Холостяки или мужья со стажем
Последний пирожок снимают с блюд
И убегают дальше…Они опять, как раньше,
И я, как раньше, их в тот миг люблю
Постой, поправлю галстук!
Что ж не явился сразу?
Придет еще наш случай,
Все в жизни впереди…
За дверью август пыльный.
Прощай! Ты самый сильный.
Конечно, самый лучший…
Счастливо, заходи!
дослівно - не про мене..
ну то й що? хіба то має значення, так, всерйоз?
мур
серйозні пісні, виявляється...
просто - мені добре.
чіпляє. це важливо...
а перший пост дайрик ковтнув...
Бывшие мужчины
Куда приходят бывшие мужчины,
Когда гроза и на дворе темно?
В свой день Рожденья или в именины
Они приходят под мое окно
Они звонят у двери в колокольчик,
Протягивают с сушками пакет –
Их шаг слегка неточен, их дух уже непрочен,
Их бывшего нахальства нет как нет!
В беспечной круговерти
Им иногда, поверьте
Становится так странно
Слегка не по себе,
А тут и дождь, к тому же!
С утра дела закружат…
Прости, что так – незванно,
Но вот опять к тебе…
Когда приходят бывшие мужчины,
Я их веду на кухню, как всегда…
У них всегда находятся причины,
Что побудили их прийти сюда:
Они, как правило, все деловые…
Я слушаю внимательно и жду:
Хвастливые и злые, как никогда, родные –
Они еще не раз ко мне придут
Какие в небе тучи!
А дома как-то скучно…
Жена немного пилит,
А та? Ну, когда как…
Да и кому я нужен?
Опять слегка простужен…
А помнишь, как все было?…
Темно? Ну все, пока!
Они со мной большие величины!
Я слушаю, пытаюсь их понять…
Зачем приходят бывшие мужчины,
Давно уже не тайна для меня
Холостяки или мужья со стажем
Последний пирожок снимают с блюд
И убегают дальше…Они опять, как раньше,
И я, как раньше, их в тот миг люблю
Постой, поправлю галстук!
Что ж не явился сразу?
Придет еще наш случай,
Все в жизни впереди…
За дверью август пыльный.
Прощай! Ты самый сильный.
Конечно, самый лучший…
Счастливо, заходи!
дослівно - не про мене..
ну то й що? хіба то має значення, так, всерйоз?
мур
среда, 26 декабря 2007
закон танго
люди, це текст... прошу читати й не вираховувати, кого я мала на увазі...
просто мені лінь шматки видирати...
мені це дуже...
дуже треба
читать дальше
дякую вам
просто мені лінь шматки видирати...
мені це дуже...
дуже треба
читать дальше
дякую вам
закон танго
ось мабуть... сподіваюсь, буде доречне.
чекаю на відгуки, написи і коментарі....
а на земле – то зима, то – конечно же, весна...
з Джем-фм-у
Бути на самоті – це реальний плюс. Ловити відчуття, які зазвичай губляться за словами. Ховатися у музику, в плеєр, слухати, що воно тобі навіє, твоя хвиля, танцювати посеред кухні – всі давно поснули – підглядати у віконне скло. За ним – точно – публіка, хоча й ніхто не бачить її. Їх...
...або дивитись у темряву, яка має рожевий синій фіолетовий відтінки, хоча темрява – це чорний колір, тобі так говорили. Ця темрява прокраплена жовтими плямками вікон, немов жменька різнобарвного рахат-лукуму – такі самі квадратики. Рахат-лукум, його теж нарізають квадратиками...
а ніч нарізають скибками, тонкими різноколірними скибками. Чорне, жовте, желатин часу, телефонні розмови десь на вулиці...
ніч, відомо, – досить дивна страва...
„...и как странно бывает начать все сначала...”
- Ця музика буде вічною, якщо змінювати батарейки заздалегідь...
Спіймати за хвоста тишу. Сенс екзистенції.
...і великі горнятка чаю, перемежовані краплями меду
і триває ніч, яка розгортається казкою в кожного на долоні...
стоячою водою...
клубком вовняних ниток, що ними грається кошеня
розмовами, потопленими в каві...
вимкни світло. Добраніч.
Кіна сьогодні вже не буде...
чекаю на відгуки, написи і коментарі....
а на земле – то зима, то – конечно же, весна...
з Джем-фм-у
Бути на самоті – це реальний плюс. Ловити відчуття, які зазвичай губляться за словами. Ховатися у музику, в плеєр, слухати, що воно тобі навіє, твоя хвиля, танцювати посеред кухні – всі давно поснули – підглядати у віконне скло. За ним – точно – публіка, хоча й ніхто не бачить її. Їх...
...або дивитись у темряву, яка має рожевий синій фіолетовий відтінки, хоча темрява – це чорний колір, тобі так говорили. Ця темрява прокраплена жовтими плямками вікон, немов жменька різнобарвного рахат-лукуму – такі самі квадратики. Рахат-лукум, його теж нарізають квадратиками...
а ніч нарізають скибками, тонкими різноколірними скибками. Чорне, жовте, желатин часу, телефонні розмови десь на вулиці...
ніч, відомо, – досить дивна страва...
„...и как странно бывает начать все сначала...”
- Ця музика буде вічною, якщо змінювати батарейки заздалегідь...
Спіймати за хвоста тишу. Сенс екзистенції.
...і великі горнятка чаю, перемежовані краплями меду
і триває ніч, яка розгортається казкою в кожного на долоні...
стоячою водою...
клубком вовняних ниток, що ними грається кошеня
розмовами, потопленими в каві...
вимкни світло. Добраніч.
Кіна сьогодні вже не буде...
суббота, 15 декабря 2007
закон танго
Луцька міськрада постановила робити щомісячні виплати ветеранам ОУН-УПА.
а у Львові їм зробили 100% пільги на комунальні послуги.
+1. купу разів плюс один.
правда, ті виплати аж по 100 грн. але щось, я сподіваюсь, робиться.
крім говорити - треба допомагати. вони ж всі старенькі вже. а то дискутувати до моменту, доки всі ветерани вимруть - Сором. ось так.
айм хеппі.
Слава Україні!
Героям Слава!
а у Львові їм зробили 100% пільги на комунальні послуги.
+1. купу разів плюс один.
правда, ті виплати аж по 100 грн. але щось, я сподіваюсь, робиться.
крім говорити - треба допомагати. вони ж всі старенькі вже. а то дискутувати до моменту, доки всі ветерани вимруть - Сором. ось так.
айм хеппі.
Слава Україні!
Героям Слава!
@настроение:
нацсвідоме. а взагалі - спати треба. ня більше спати...
воскресенье, 09 декабря 2007
02:17
Доступ к записи ограничен
закон танго
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
пятница, 07 декабря 2007
закон танго
придумалось на днях в метро
Наповнюєш чашку чаєм,
Заповнюєш ранок поспіхом
і
сподіваєшся
таким чином
сповнити життя сенсом
па-афос...
У русского чедловека размышления о смысле жизни обычно заканчиваются депрессией. (приблизна цитата, С.Лук"яненко "Спектр")
а мені зараз знаєте - добре
наповненість амфори (глечика) водою-рідиною, сяйвом, чи синім маркерним розчином
я кайфую від цього наповнення.
я хочу, щоб це чимось стало. я НЕ хочу, щоб цей стан минувся просто так...
повне. лише я ще не знаю, що робити з цим вмістом
алебастровій мир остается мне, да куда мне его девать? (с)
дякую всім.
цьом
Наповнюєш чашку чаєм,
Заповнюєш ранок поспіхом
і
сподіваєшся
таким чином
сповнити життя сенсом
па-афос...
У русского чедловека размышления о смысле жизни обычно заканчиваются депрессией. (приблизна цитата, С.Лук"яненко "Спектр")
а мені зараз знаєте - добре
наповненість амфори (глечика) водою-рідиною, сяйвом, чи синім маркерним розчином
я кайфую від цього наповнення.
я хочу, щоб це чимось стало. я НЕ хочу, щоб цей стан минувся просто так...
повне. лише я ще не знаю, що робити з цим вмістом
алебастровій мир остается мне, да куда мне его девать? (с)
дякую всім.
цьом
вторник, 04 декабря 2007
22:58
Доступ к записи ограничен
закон танго
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
среда, 28 ноября 2007
закон танго
Литарна,
привіт "добро пожаловать"
думаю, ми знайомі в оффлайні?
тік я тебе не вичислив
?
привіт
"добро пожаловать"думаю, ми знайомі в оффлайні?
тік я тебе не вичислив
?
вторник, 27 ноября 2007
закон танго
Моє місто до мене говорить
Навіть тоді, коли я не чую слів, коли з кимось іншим розмовляю, коли відволікаюсь на щось
сірі хмари, чорні дерева, бруківіка. Рельси трамваю. поворот на Глибочицьку
і знак - початок Подолу. як знак - тут починається світ
у Олли викликає захват: недільні базари - яскраві гарбузи по сусідству з філософськи дохлою рибою
бабуськи у хустках і калошах - раритет. а ще - Варяги, Греки і Константинополь на стіні
не викликає співрозмовник сусід по прогулянці. та насправді не в ньому ж справа. він у цій казці - не головний. Він, його функція - щось спровокувати. Витягти мене з дому
Щоб я потрапила
сюди
Щоб почула дорогою пісню. поклик
бо їй вже зовсім близько до ініціації
головне - вчасно прислухатися.
ось так
Місто вгортає її в туман, немов ялинкову прикрасу у вату... стає тепло всередині дощу, дрібних крапель, вологого повітря. А через дорогу ходять коти. Хлопець... його справа - лише спровокувати.
Варто переставити акценти - і все стає на місця - згодом розуміє вона.
Дерево росте. Вазонка у горщику росте. І я росту. періодами. хвилями. синусоїдою. різні відчуття, коли виростаю... Навіть не так - коли проростаю. Крізь землю, пісок, холодне повітря
Потім буде "зверху"
і буде сонце крізь воду. жовто-блакитне. з сонячними зайчиками. з лискучими переливами
Завжди - крізь воду
Маленькая рібка, золотой карась
добраніч. цьом. ня-ня.
25.11.07
Навіть тоді, коли я не чую слів, коли з кимось іншим розмовляю, коли відволікаюсь на щось
сірі хмари, чорні дерева, бруківіка. Рельси трамваю. поворот на Глибочицьку
і знак - початок Подолу. як знак - тут починається світ
у Олли викликає захват: недільні базари - яскраві гарбузи по сусідству з філософськи дохлою рибою
бабуськи у хустках і калошах - раритет. а ще - Варяги, Греки і Константинополь на стіні
не викликає співрозмовник сусід по прогулянці. та насправді не в ньому ж справа. він у цій казці - не головний. Він, його функція - щось спровокувати. Витягти мене з дому
Щоб я потрапила
сюди
Щоб почула дорогою пісню. поклик
бо їй вже зовсім близько до ініціації
головне - вчасно прислухатися.
ось так
Місто вгортає її в туман, немов ялинкову прикрасу у вату... стає тепло всередині дощу, дрібних крапель, вологого повітря. А через дорогу ходять коти. Хлопець... його справа - лише спровокувати.
Варто переставити акценти - і все стає на місця - згодом розуміє вона.
Дерево росте. Вазонка у горщику росте. І я росту. періодами. хвилями. синусоїдою. різні відчуття, коли виростаю... Навіть не так - коли проростаю. Крізь землю, пісок, холодне повітря
Потім буде "зверху"
і буде сонце крізь воду. жовто-блакитне. з сонячними зайчиками. з лискучими переливами
Завжди - крізь воду
Маленькая рібка, золотой карась
добраніч. цьом. ня-ня.
25.11.07
21:15
Доступ к записи ограничен
закон танго
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
закон танго
ось як линяє прапор України
вибачте за неповагу до ідеологій...
ну цей креатив ніяк не дається...
вибачте за неповагу до ідеологій...
ну цей креатив ніяк не дається...
закон танго
я вчора ходив на Беовульфа
і що - мені сподобалось
там б"ють барабани, вікінги пиячать і співають непристойних пісеньок,
там говорять
приносять жертви Одіну й Хеймдаллю
і "До кінця світу! До загибелі богів!"
... не плутайтесь, достойні воїни, з відьмами... А то власне потомство проблем додасть...
я сьодні оповідала про те як дракар горів, і взагалі... і я зрозуміла, що зупинитись не можу
і з таким захопленням це все говорю...
мені подобається. просто так. я не можу це пояснити
просто мені подобається ця тема
я сподіваюсь, що нікуди не подінуся від них, а вони - від мене. "по жизни"
Хельга=Ольга
Інгвар=Ігор
Хельгі=Олег
а ще мені подобається назва династії - Ольговичі... це десь на Русі було
ай лайк іт
і що - мені сподобалось
там б"ють барабани, вікінги пиячать і співають непристойних пісеньок,
там говорять
приносять жертви Одіну й Хеймдаллю
і "До кінця світу! До загибелі богів!"
... не плутайтесь, достойні воїни, з відьмами... А то власне потомство проблем додасть...
я сьодні оповідала про те як дракар горів, і взагалі... і я зрозуміла, що зупинитись не можу
і з таким захопленням це все говорю...
мені подобається. просто так. я не можу це пояснити
просто мені подобається ця тема
я сподіваюсь, що нікуди не подінуся від них, а вони - від мене. "по жизни"
Хельга=Ольга
Інгвар=Ігор
Хельгі=Олег
а ще мені подобається назва династії - Ольговичі... це десь на Русі було
ай лайк іт
среда, 14 ноября 2007
закон танго
... ось вам сонце цієї зими.
Галина Крук
процес ідентифікації
тобто знайомства з собою.
))
Галина Крук
процес ідентифікації
тобто знайомства з собою.
))
воскресенье, 11 ноября 2007
закон танго
а взагалі, коли я лізла міняти настройки
я хотіла зробити строге і чорно-біле..
он як
а ще офіційно зізнаюся - мені сподобалась Москва. я нещодавно зрозуміла, що за нею скучаю. я я до Неї знов обов"язково захочу.
дякую тобі
а метро... Метро... ах...
сподобалось.
хоч насправді мало бачила...
ня. ня-ня
я хотіла зробити строге і чорно-біле..
он як
а ще офіційно зізнаюся - мені сподобалась Москва. я нещодавно зрозуміла, що за нею скучаю. я я до Неї знов обов"язково захочу.
дякую тобі
а метро... Метро... ах...
сподобалось.
хоч насправді мало бачила...
ня. ня-ня
закон танго
... а ще я сьгодні прийшла до думки, що рольове моделювання - річ, яка сприяє саморозвитку і вимагає ввімкнення мізків, освіти й фантазії. о как.
і що ми, що я граю в катарсиси, у чужі переживання - свідомо, бо мені цього хочеться
бо це додатковий досвід. так само мій. я так вважаю
досвід - чуттєвий і емоційний. що для даного індивіда принципово.
сни про щось більше, ось як...
... і про Константинополь, який мене реально вразив
я думаю дуже багато. і навіть доходжу висновків
мені жаль, дійсно жаль, що я там не була
але я мислю, а значить...
щось буде
і що ми, що я граю в катарсиси, у чужі переживання - свідомо, бо мені цього хочеться
бо це додатковий досвід. так само мій. я так вважаю
досвід - чуттєвий і емоційний. що для даного індивіда принципово.
сни про щось більше, ось як...
... і про Константинополь, який мене реально вразив
я думаю дуже багато. і навіть доходжу висновків
мені жаль, дійсно жаль, що я там не була
але я мислю, а значить...
щось буде