Все навколо збувається. Я теж. А я чийсь глюк, це 100%. Це з чернетки. аналіз міфу. я так подивилась і подумала - хай буде.
читать дальшеКолись мені оповіли байку про наркотичну залежність. Мовляв, коли людина сидить на голці, зсадити її можна, перевівши на якусь іншу залежність. Наприклад, релігію. Колись зп"яну ти сказав мені, що "сидів" на чомусь...
- Маська, ти для мене, як наркотик...
Твоя потреба в мені "Ну не їдь додому, посидь ще 40 хв" - майже істеричне, нагадувало ту концепцію. наші стосунки були дивними
В мене теж була потреба. відчувати свої руки на твоєму тілі, обіймати тебе, вдихати твоє дихання, пам"ятати твій смак. незважаючи на мої істерики, коли ти (в черговий раз) був, м"яко кажучи нетверезим. Коли я підходила близько - впритул, це ставало несуттєвим.
Ти був для мене ідеальним - зріст, постава, колір очей, поголені скроні (коли ти вже вирішував поголитись, то це була не лише щетина на підборідді, а "по вуха"). Смак і запах твоїх цигарок, гіркуватий смак "Прими", не диму, а саме тютюну. Це дуже специфічне відчуття - поцілунки і смак цигарок коханого в роті. Ходиш і дегустуєш 
. Це смішно - в той час запах Прими, навіть в інших ситуаціях, діяв на мене заспокійливо, бо це був ти.
Я добре пам"ятаю твій дім - темний коридор, дзеркало в коридорі, кімнату. Кухню. Нічну кухню.
Коли я вперше втрапила до твоєї кімнати, була вражена. глючно, але ідейно. По стінам плакати, по центру - прапор Анархії і якісь патрони. Все в плакатах - Цой, Sex Pistols, якісь панки. а під ліжком склад дорожніх знаків... І тоді з"явилась думка: я не буду тут нічого міняти. ніколи. бо не зможу, і не хочу. Занадто органічно. Воно було ціле і справжнє. Той ти, твій погром в кімнаті, розгільдяйство, спізнення, цигарки, пиво і портвейн, твої розмови і мовчання, "Ленінград", що мене дратував, і "Полковник". Ти тоді був моїм і все то - також. Хоч ми обидва були круті й незалежні - було.
Ти був тонким, худющим, сутулим, зеленооким, прокуреним, і - моїм. Ти був надзвичайним. Ні, не так - ми разом були надзвичайними. цілим не окремо. ми
- Знаєш, коли я йду по вулиці сам, на мене люди набагато менше оглядаються.
- Мила, ще трохи, і я буду ревнувати тебе до кожного зустрічного стовпа...
Ми йдемо, взявшись за руки. Літо. Я в бандані (ГО, твоя) і довгій спідниці (!), люди обертаються. Бо ми щось відлунюєм. Таке було.
ти став багато в чому головним. визначальним.
я навчилась собі. в дечому дякую
про решту не варто. в казці не буває боляче. а в міфі це переосмислюється
дякую тобі. бувай....
вот таке. фігнюшка, але що робити...
смайлики
це значить, у мене все добре. правда. то я так мислю аналізую. були моральні сили. все добре. чесно. муррр. просто ця штука має зажити окремим життям. окремо від мене.
то я її написав.
смайлики